"...Молодой, молодой человек; лет двадцати трех; а говорит совсем так, как старик: «Извольте, говорит, я поеду и туда, и туда…» (размахивает руками), так это все славно...".
"...Но только какое тонкое обращение! сейчас можно увидеть столичную штучку. Приемы и все это такое..."
"...Недурной наружности..."
"...как вдруг, по моей петербургской физиономии и по костюму, весь город принял меня за генерал‑губернатора..."
"...а как наденет фрачишку – ну точно муха с подрезанными крыльями..."
"...Я служу в Петербурге..."
"...Нет, не генерал, а не уступит генералу: такое образование и важные поступки‑с..."
19 жовтня 1811 був відкритий Царськосельський ліцей. Ліцеїсти першого випуску, до якого належав і Пушкін, через все життя пронесли особливий «ліцейський дух» – дух поваги до особистості, її гідності, дух честі і товариства, дружби і братерства. Саме в Ліцеї поет знайшов справжніх друзів. Крім того, Ліцей став для нього справжнім домом, і там же відбулося його посвячення в поети. У зв’язку з усім цим день відкриття Ліцею Пушкін незмінно відзначав віршами, зверненими до друзів юності (Пущину, Дельвигу, Кюхельбекеру). Закінчивши ліцей, випускники вирішили щорічно збиратися 19 жовтня. У ті роки, коли Пушкін був на засланні і не міг в день річниці бути разом з товаришами, він не раз надсилав присутнім своє вітання. Одне з таких дружніх послань і являє собою «19 жовтня».
