Как не странно, но известный ныне поэт Федор Иванович Тютчев (1803—1873) в свое время был не слишком популярным, можно даже сказать практически неизвестным автором.
И не в самом начале своей творческой карьеры, а уже даже вполне состоявшимся поэтом.
Постепенно известность начинает приходить к Федору Ивановичу,это происходит только в 1836 году, именно в это время его друг И. С. Гагарин уговаривает отправить свои стихи, в известный в то время журнал "Современник".
Именно после этого, замечательными стихами Тютчева заинтересовались такие люди как П. А. Вяземский, В. А. Жуковский, а затем и А. С. Пушкин .
Объяснение:
Ідея вірша «Заповіт» – утвердження думки про щасливе (вільне) майбутнє українського народу, яке треба здобути в боротьбі з ворогами; заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.
Тема
Тема поезії «Заповіт» – передсмертна воля; майбутнє народу; боротьба з ворогами.
Жанр
Ліричний вірш медитативного характеру з елементами послання.
Стиль
Стиль вірша «Заповіт» – реалізм.
Вид лірики
Вид лірики – громадянська.
Особливості композиції
Умовно твір поділяють на 3 частини по 2 строфи з 4 рядків:
Поховання (перше речення);
Повстання (друге речення);
Поминання (три останні речення).
Художні засоби
постійні епітети: «серед степу широкого»; «синєє море»;
епітети: «лани широкополі», «в сім’ї великій»;
метафори: «реве ревучий», «все покину і полину»;
риторичні звертання: «поховайте та вставайте», «не забудьте пом'янути».
