Мне кажется, Г) Неподкупность, потому-что Осип справедлив и благоразумен.
"Впервые появляясь перед читателями в сцене, где Осип читает нравоучения самому себе для своего барина, он становится на место своего барина, становясь его отражением. Осуждая хозяина и комментируя его поступки, он выступает и как резонёр. С другой стороны, он является олицетворением всех крепостных людей: он кормит хозяина и заботится о нём, как кормит и заботится деревня, регулярно присылая "."Осип груб - в равной степени по натуре и из презрения к своему франтоватому и щеголеватому барину, которого на службе считают пустейшим. Для подобного отношения у Осипа есть повод: Хлестаков проматывает деньги отца, спускает их на карточные игры и обновки, причём до такой степени, что им обоим, хозяину и слуге, иногда даже нечего есть"."Слуга-крепостной опытен и благоразумен, одни только его слова о чиновниках «Что с ними долго связываться? Плюньте на них! » говорят о недюжинной проницательности обыкновенного слуги. В замечаниях для актёров сказано, что Осип "несколько пожилых лет". Автор прекрасно передал народный говор Осипа, расцвечивая его речь такими находками, как: "Не ровен час какой-нибудь другой наедет", "Бог с ними со всеми! Погуляли здесь два денька, ну и довольно! ". Вообще усиленная божба сильнее всего выдаёт традиционного крепостного; клясться и божиться - очень характерно именно для крестьянского населения".1956 — Елінор Фарджон (англ. Eleanor Farjeon, Велика Британія)
1958 — Астрід Ліндгрен (швед. Astrid Lindgren, Швеція)
1960 — Еріх Кестнер (нім. Erich Kästner, Німеччина)
1962 — Мейндерт Де Йонг (англ. Meindert DeJong, США)
1964 — Рене Гійо (фр. René Guillot, Франція)
1966 — Туве Янссон (фін. Tove Jansson, Фінляндія)
1968 — Джеймс Крюс (нім. James Krüss, Німеччина), Хосе-Марія Санчес-Сілва (Іспанія)
1970 — Джанні Родарі (італ. Gianni Rodari, Італія)
1972 — Скотт О'Делл (англ. Scott O'Dell, США)
1974 — Марія Гріпе (швед. Maria Gripe, Швеція)
1976 — Сесіл Бедкер (нім. Cecil Bødker, Данія)
1978 — Паула Фокс (англ. Paula Fox, США)
1980 — Богуміл Ржига (чеськ. Bohumil Říha, Чехословаччина)
1982 — Ліжія Божунга (порт. Lygia Bojunga Nunes, Бразилія)
1984 — Кристина Нестлінґер (нім. Christine Nöstlinger, Австрія)
1986 — Патрисія Райтсон (англ. Patricia Wrightson, Австралія)
1988 — Анні Шмідт (нідерл. Annie Schmidt, Нідерланди)
1990 — Турмуд Гауґен (норв. Tormod Haugen, Норвегія)
1992 — Вірджинія Гамільтон (англ. Virginia Hamilton, США)
1994 — Мітіо Мадо (яп. まど・みちお, Японія)
1996 — Урі Орлев (івр. אורי אורלב, Ізраїль)
1998 — Кетрін Патерсон (англ. Katherine Paterson, США)
2000 — Ана Марія Мачадо (порт. Ana Maria Machado, Бразилія)
2002 — Ейден Чемберс (англ. Aidan Chambers, Велика Британія)
2004 — Мартін Водделл (англ. Martin Waddell, Ірландія)
2006 — Маргарет Махі (англ. Margaret Mahy, Нова Зеландія)
2008 — Йюрг Шубігер (нім. Jürg Schubiger, Швейцарія)
2010 — Девід Альмонд (англ. David Almond, Велика Британія)
2012 — Марія Тереза Андруетто (ісп. María Teresa Andruetto, Аргентина)
2014 — Нахоко Уехасі (яп. 上橋 菜穂子, Японія)
2016 — Cao Wenxuan (Китай)
2020 — Жаклін Вудсон (США)
