Головна героїня оповідання Чарушина "Кішка Маруська" звичайно ж ця сама кішка і є. Її дуже погано годував господар, старий мисливець, і кішка пішла з негостинного будинку в ліс. Поки було літо, вона жила в лісі розкошуючи, видобутку було багато і вона поправилась, розповніла. Але взимку миші поховалися в сніг, ловити їх стало важко і кішка зовсім зголодніли. Озвіріла не гірше дикого звіра, а тому, коли під деревом, де вона сиділа в засідці, проходив її колишній господар в заячою шапці, вона накинулася на нього, щоб помститися за своє нелегке життя.
Правда господар вирішив, що кішку приваблювала шапка, пошкодував її і забрав додому.
Головна думка оповідання "Кішка Маруська" в тому, що якщо взяв додому звіра, то будь добрий як слід про нього піклуватися, тому що людина відповідальна за тих, кого приручає.
Цей розповідь вчить нас доглядати за домашніми вихованцями, піклуватися про них, не допускати того, щоб вони прагнули втекти в ліс, бо їм погано живеться в будинку.
Объяснение:
XII століття належало до періоду, який історики Європи класифікують як Високе середньовіччя. Продовжувалося зростання населення та утворення міст. Центральною політичною силою Європи була Священна Римська імперія. Боротьба імператорів зі Святим Престолом завершилася підписанням Вормського конкордату, за яким церква відстояла права обрання ієрархів на противагу світським правителям. Північна Італія й надалі залишалася головним центром політичного протистояння, в якому міста-республіки намагалися зберегти самоуправління й незалежність. Продовжувалася Реконкіста на Піренейському півострові, де Альморавідів змінили Альмохади.
Боротьба за Святу Землю між хрестоносцями та мусульманами завершилася падінням Єрусалима, захопленого військами Аюбідів на чолі з Салах ад-Діном. Припинив існування Фатімідський халіфат, і сунізм взяв гору над шиїзмом в Єгипті.
У Київській Русі це були часи занепаду влади Києва, який втратив своє економічне значення, й роздробленості.
