diana2010123456
26.03.2022 06:57

А.П.Чехова "Справка" стр.58-60, "Хамелеон" стр.61-64. Затем, один из рассказов анализируете по следующему алгоритму.
1.Образная система:образы гл.героев, их портеты, речевая характеристика, худ.детали, образы-звуки, образы-запахи, цветовые образы.
2.Сюжет и элементы сюжетной композиции (экспозиция, завязка, развитие действия, кульминация, развязка, эпилог)
3.Художественное простра и худ.время произведения.
4.Изобразительно-выразительные средства языка (метафора, сравнение, синекдоха, гипербола, литота
5.Символика имен и заглавия произведения.
Данное задание находится на стр.65 "Научный поиск"

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Caxap03
24.09.2021 13:27
Это просто из текста:
девался Хорошее Дело бедно, и всегда его одежда была измята, в заплатках. Над воротником его куртки торчал грязный ворот рубахи, штаны в пятнах и на босых ногах стоптанные туфли. Комната же его была так же неряшлива как и ее обитатель. Все эти детали описывающие нахлебника подчеркивают то что этот человек был совершенно одинок . В комнате у него стояли какие то бутылки, заполненные разноцветными жидкостями . Кругом валялись куски меди, прутья свинца. Он все время был занят, какими -то странными делами: паял, плавил, что- то взвешивал. Алёша тайком наблюдал за ним. Этот странный увлеченный человек, непохожий на всех кто окружал Алёшу, очень притягивал к себе.

У Хорошее Дело были добрые глаза, которые внимательно смотрели сквозь очки, Алёша понимал что добрый взгляд может быть только у доброго человека, и его тянуло к нему . Когда приглашали обедать или пить чай он неизменно отвечал :«Хорошее дело!». Бабушка Акулина Ивановна так и стала звать его в глаза и за глаза. Никто в доме не любил Хорошее Дело, все говорили о нем насмешливо, называли аптекарем, колдуном.
0,0(0 оценок)
Ответ:
Лана1234567891011
31.10.2022 02:34

Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.

Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.

Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".

Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями.

Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій).

Мазепа

Підпис до фото,

Іван Мазепа на купюрі в 10 гривень. Деякі експерти сумніваються, що це портрет саме Мазепи

Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.

У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.

Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.

У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.

Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.

Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".

Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.

І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота