Зворотній вплив Контрреформації, релігійних конфліктів і соціальних змін у Європі XVII століття стимулював розвиток двох основних мистецьких напрямків - бароко і класицизм.
Бароко відображало пишність, розкіш і драматизм того періоду. Його характеризували складні форми, емоційність, сильні контрасти світла і тіні, динамічні композиції. Цей стиль був великим засобом вираження католицької церкви, яка намагалася протистояти протестантській реформації і звернути увагу на свою велич.
Класицизм, натомість, відбивав прагнення до гармонії, раціоналізму і симетрії. Він був сильно впливовий античністю і ідеалами античного світу, що було виразом інтелектуальних та культурних змін епохи Відродження. Класицизм використовував чисті лінії, симетричні композиції, строгість і розумову організацію форм.
Таким чином, розвиток бароко і класицизму у XVII столітті відбивав багатогранність та розділеність суспільства, його релігійних та інтелектуальних прагнень
