сонаж легенд уральских горняков[2], мифический образ хозяйки Уральских гор[3], Гумёшевского рудника («Медной горы»)[⇨], вымышленный писателем П. П. Бажовым. Получила известность в сборнике сказов «Малахитовая шкатулка» П. П. Бажова. Горный дух и дух-хранитель ценных минералов.
В фольклоре представлялась как прекрасная девушка в платье из «шелкового малахита», или ящерица с короной, что нашло отражение на гербе города Полевской и клейме полевской меди. В фольклоре иногда ассоциируется с девкой Азовкой.
Объяснение:
Остап ⇒ це хлопець з войовничим духом. З раннього дитинства він слухав легенди та розповіді про походи предків, і ці оповідки "будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал". Вирісши, хлопець почав прагнути справедливості та рівності між панами та кріпаками. Волелюбному та справедливому Остапу надзвичайно гірко було дивитись, як одні збагачуються, а інші страждають. Тому він вирішив боротися. Жага до вільного життя змушує хлопця тікати, він додає: "Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму... все ж краще на волі, ніж під паном". Тобто Остап - символ волелюбства, мужності, жаги справедливості. Це не просто бездіяльний хлопець, а справжній борець, який не боїться протесту.
Соломія ⇒ дуже жіночна, проте напрочуд сильна духом дівчина. Соломія не згодна коритись обставинам, вона теж цінує волю. До того ж, дівчина вірна своєму коханому. Вирішуючи йти за ним, вона каже:"Пропадай воно все пропадом!..Піду і я світ за очі". Вона сильна фізично, сильна морально: "...все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою..." Це щира, віддана коханому дівчина, яка вірить у те, що щастя можливо здобути власними силами.
