Очем говорится в произведении "борис годунов" а. с. пушкин (3-4 предложения.

Ядумаю так,может быть и так? вот смотрите: максим максимович был тайно влюблен в бэлу. но его социальный статус не позволял им быть вместе. когда он узнал, что печорин теперь встречается с его возлюбленной, он не мог найти себе места. его сердце болело так сильно, что он даже слушать не мог о той, которая до сих пор приходила к нему по ночам во снах. поэтому он прерывал рассказ печорина о ней, пытаясь отговорить юношу от этих отношений после смерти девушки печорин винит себя, так как узнает о любви максима максимовича. он считает, что с ним она была бы счастлива и была бы жива, а он, пылкий юноша, был причиной смерти. печорин сам по себе личность эгоистичная и самолюбивая, но после смерти бэлы он всерьез задумывается о том, что отобрал так же самое дорогое у максима максимовича, т.е думает о другом человеке. пейзаж в лермонтовских произведениях вообще играет огромную роль, и не только в этом произведении. с пейзажа лермонтов дает читателю лучше проникнуться происходящим.

Григорій Савич Сковорода увійшов в історію східнослов'янської культури не тільки як самобутній філософ, а й як талановитий письменник. Спадщина його різноманітна. Він писав вірші, складав пісні і музику. Багато його творів виконували кобзарі, доповнюючи їх власними сюжетами. Відомо, що і.п. Котляревський у своїй знаменитій п'єсі «Наталка-Полтавка» використовував пісню-сатиру Г. С. Сковороди «Всякому місту вдача і права». На жаль, не всі твори були записані і не всі, з того, що було створено, дійшло до наших днів.
До літературної спадщини Г. С. Сковороди відносяться і байки. Байки були написані в період між 1769 і 1774 роками. Навесні 1774 року г.с. Сковорода послав збірник, що складається з тридцяти байок, своєму другові П. К. Панкову. Те, що байки були написані в Харкові або поблизу, дало підставу назвати збірку «Байки Харківські». Будучи студентом Київської академії, Г.С. Сковорода мав можливість вивчати творчість класиків грецької та римської літератури, особливо Езопа. Можливо, тут же він практикувався в написанні байок, або ж це було необхідним елементом підготовки студентів Академії. У 18 столітті до жанру байки зверталися такі російські письменники, як Тредьяковський, Сумароков, Хемніцер, проте на Україні Г.С. Сковорода став першим українським письменником-байкарем.
Байки написані прозою, хоча можна знайти і римовані рядки. Після кожної байки слід «Сила " (моралістичний коментар до байки). Іноді "Сила" довша, ніж сама байка (байки 16, 18, 20, 21, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30). Це вказує на те, що Г.С. Сковорода писав байки з певною морально-проповідницькою метою. У своїх байках він залишається філософом і розвиває ті ж думки, що і у філософських творах.
У багатьох байках обґрунтовується твердження, яке часто повторюється у філософських роботах того часу, про те, що потрібно жити за законами природи, що спроби протистояти природі і бажання досягти того, до чого у людини немає здібностей від природи, приречені на невдачу. Так сталося з черепахою, яка загинула, бажаючи полетіти (байки 3 і 13). Разом з тим в байках підкреслюється велика роль практики, досвіду, вправ для розвитку тих чи інших здібностей (байка 10).
У байці» Собака і кобила " Г.С. Сковорода виступає проти муштри коня, як явищу неприродному. Автор каже, що тільки ті стимули, які йдуть від природи, правомірні і дієві, так як спонукають до творчого досвіду, а саме «досвід є батько мистецтву, веденню і звичці. Звідси народилися всі науки, і книги, і хитрощі» (байка 18).
Кілька байок розкривають твердження про те, що не зовнішні, а внутрішні достоїнства є головною цінністю людини (байки 2,4,17,28,29). У байці» Олениця і Кабан " висміюються люди, які прагнуть до високих постів, не маючи відповідних здібностей. Саме про них Сковорода пише наступні рядки:» ... ось точні граки Езопови, одягаються в чужі пір'я; одягнені по-людськи Мавпи, а жодна правити не вміла; осли, одягнені в левову шкіру".
Досить образно в байках Г.С. Сковороди виражається ідея високого значення праці. Це відома байка "бджола і Шершень", в якій Бджола – образ людини працьовитого, а Шершень – образ людей, які ухиляються від роботи (байка 27). У байці» Зозуля і дрізд «зозулі, якій не хочеться висиджувати своїх пташенят, протиставляється дрізд, який говорить:» я сам годую, березі і вчу своїх дітей, а свої праці полегшую співом " (байка 21).
Байка "Верблюд і Олень" показує верблюда, що задовольняється каламутною водою з калюжі, в той час як олень прикладає зусилля, щоб добути чисту і прозору воду (байка 20).
У байках "Собака і Вовк» і" Соловей, Жайворонок і дрізд " закладені моральні цінності людської дружби. Г. с. Сковорода підкреслює, що " і прізвище, і багатство, і чин, і спорідненість, і тілесні обдарування, і науки не сильні затвердити дружбу... і однакова чесність людинолюбної душі, в двох або трьох тілах живе, ця є справжня любов і єдність» (байка 23), «щасливий, хто хоч одну тільки тінь доброї дружби нажити удостоївся. Немає нічого дорожче, солодше і корисніше її "» байка 30).
Читаючи і аналізуючи байки Г.С. Сковороди, ми можемо сміливо стверджувати, що їх автор був передовим мислителем свого часу, який хотів приносити користь суспільству і робити людей краще і щасливіше.