Народився Кіплінг 30 грудня 1865 в індійському місті Бомбей, батько його був професором у школі мистецтв. У 6 років він переїхав до Англії, де жив і навчався в приватному пансіоні.
В 1878 році Кіплінг вступив до військової школи. Оскільки він не проявив особливої тяги до навчання й не зміг заслужити собі стипендію, у 1882 року йому довелося повернутися в Індію, і почав працювати в місцевій газеті.
Саме в ті часи проявилася його велика пристрасть до літератури, тоді ж Кіплінг написав і опублікував перші оповідання
Школою письменництва для Кіплінга стала журналістика. Він стає репортером і журналістом в Індії. Потім подорожує по Азії, США в якості кореспондента. У 1889 році подорожує Англією, потім оселяється в Лондоні, де твори Кіплінга знаходять велику популярність. У 1890 році виходить перший роман «Світло згасло».
В Лондоні, Кіплінг одружується. Але незабаром через матеріальні проблеми переїжджає до родичів дружини у США. Саме там Д. Р. Кіплінг написав свої найвідоміші твори для дітей: «Книга джунглів» (перша і друга книги).
«Книга Джунглів» – перший твір Кіплінга, який приніс йому визнання.
У 1899 році письменник повертається до Англії, в тому ж році подорожує Південною Африкою. Через два роки Кіплінг публікує одне з найбільш вдалих своїх творів – роман «Кім». Серед інших відомих творів письменника: «Пак з Горбів», «Нагороди і феї».
Під час Першої світової війни творчість Кіплінга стає менш плідною, багато часу він проводить, працюючи в Червоному Хресті .
Перше десятиліття 20-го століття принесло Кіплінґові велику популярність. В 1907 році він отримав Нобелівську премію з літератури.
Кіплінг став наймолодшим лауреатом Нобеля з літератури. У момент нагородження йому було всього 42 роки. Цей рекорд не побитий дотепер
Чи справедливим є твердження, що Франческо Петрарка засновник гуманістичної культури епохи Відродження? Відповідь аргументуйте.
Відродження, одна із самих яскравих епох у розвитку європейської культури, що охоплює майже три сторіччя із середини XIV ст. до перших десятиліть XVII ст. Зародження ренесансної літератури в другій половині XIV ст. зв'язано з іменами Франческо Петрарки і Джованни Боккаччо. Вони стверджували гуманістичні ідеї достоїнства особистості, зв'язуючи його не з родовитістю, а з доблесними діяннями людини, його волею і правом на насолоду радостями земного життя.Гуманізм став ідейною основою культури Відродження. Гуманісти критикували метод схоластичної науки, заснований на формальній діалектиці, відкидали її догматизм і віру в авторитети, розчищаючи тим самим шлях для вільного розвитку наукової думки.
Франческо Петрарка був першим великим гуманістом, поетом і громадянином, який зумів зрозуміти цілісність передвідроджувальних течій думки й об'єднати їх у поетичному синтезі, який став програмою прийдешніх європейських поколінь. Петрарка -- родоначальник нової сучасної поезії. Його «Книга пісень» надовго визначила шляхи розвитку європейської лірики, ставши своєрідним незаперечним взірцем. Якщо спочатку для сучасників і найближчих послідовників у себе на батьківщині Петрарка був великим реставратором класичної стародавності, провісником нових шляхів у мистецтві і літературі. Його діяльність охоплювала релігійну,політичну, філософську, дипломатичну площини, проте найбільше він став відомим нащадкам як літературний діяч, майстер ліричної поезії. Незважаючи на те, що Петрарці належить чимало філософських, історичних та інших творів латиною, класиком світової літератури його зробили саме ліричні вірші - сонети, канцони,балади тощо.
