Комедия «Горе от ума» А.С. Грибоедова занимает особое место в истории русской литературы. Она сочетает в себе черты уходящего классицизма с новыми художественными методами: реализмом и романтизмом. В связи с этим литературоведы отмечают особенности изображения героев пьесы. Если в комедии классицизма до этого все персонажи четко делились на плохих и хороших, то в «Горе от ума» Грибоедов, приближая действующих лиц к реальной жизни, наделяет их как положительными, так и отрицательными качествами. Таков и образ Чацкого главного героя пьесы «Горе от ума».
Діку Сенду усього 15 років. Доля була до нього суворою: він був знайдою, ім’я йому дав перехожий, який відніс хлопчика до притулку. Але коли він підріс, містер Уелдон звернув увагу на кмітливого хлопчика й надав йому можливість навчатися й працювати на його судні «Пілігрим». Дік Сенд мріяв стати справжнім капітаном. Але негаразди переслідували юнака. Фізична сила й міцний дух до йому з гідністю вийти з небезпечних ситуацій. Сміливість, рішучість дозволяли йому діяти швидко. Чуйність і відданість спонукали юнака піклуватися про місіс Уелдон і Джека.
Відповідальність — головна риса характеру Діка, тож не дивно, що п’ятнадцятирічний капітан хвилювався за долю кожного із пасажирів судна, він не їв і не спав, стоячи за штурвалом упродовж кількох діб. Діка Сенда більшість героїв поважають, сподіваючись на його силу й розум, і лише Негоро й Гарріс вороже ставляться до капітана, бо він стає на заваді їхнім підступним планам.
Мені подобається цей герой своєю сміливістю, відповідальністю.
