вірш п. тичини «не бував ти у наших краях! » — це поетичне звертання до уявного співбесідника. ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити
