однажды он поспорил с родственниками невестки, городской парой, приехавшей в деревню в гости. По телевизору показывали фильм и деду не понравился актёр, игравший плотника. Он с возмущением заявил, что актёр неправильно держит топор и так никто не делает. Гости возразили, что не важно, как актёр держит топор, важно, что человек чувствует, как передаёт эмоции своего героя. При этом они улыбались, понимая, что Тимофей Макарович хоть и любитель кино, но совершенно не разбирается в этом искусстве. Эти возражения страшно разозлили деда, потому что сам он плотник и построил полдеревни, так что знает, как топор в руках держать, не то, что эти городские. А улыбчивость гостей он посчитал насмешкой и даже оскорблением со стороны невежд, не знающих жизни.
И так это огорчило Тимофея Макаровича, что он напился и разбил телевизор.
Його називали «королем поетів, справжнім Богом», «апостолом сучасності» й аморальною людиною, напівбожевільним. Про його твори сперечалися і сперечаються донині — літературознавці, поети, пересічні читачі. Усесвітнє визнання прийшло до поета лише через сто років після того, як його не стало. Митец залишив по собі поетичний світ, де душа веде одвічний двобій із собою, але ніколи не зупиняється у постійних пошуках незнаної й прекрасної Таїни.
Шарль Бодлер — поет, політичний діяч, журналіст, мистецтвознавець, неперевершений перекладач новел Едґара Аллана По. Бунтівний за характером, він почав творити на нових творчих та естетичних засадах, увів у літературу поняття модерн, а саме модерн літературознавці вважають предтечею символізму. Багато поетів наступних поколінь узяли за взірець його творчість.