З часів В. фон Гумбольдта, коли була закладена основа об’єднаної науки про культуру
і мову – лінгвокультурології, лінгвісти не припиняють досліджувати відображення національного
світобачення в мові. Оперування концептами стало якісно новим етапом наукових пошуків.
Концепт являє собою складний феномен, у якому поняттєвий аспект проходить крізь призму
етнопсихологічного оцінювання. Виокремлюють поняттєвий, образний і ціннісний складники
концепту. Образний складник акумулює знання, образи та асоціації, що виникають у свідомості
у зв’язку з тим чи іншим денотатом. Для збагачення концепту людині необхідно оперувати
почуттями, уявленнями, інтуїцією, щоб виробити образ і залишити його в пам’яті
Объяснение:
З часів В. фон Гумбольдта, коли була закладена основа об’єднаної науки про культуру
і мову – лінгвокультурології, лінгвісти не припиняють досліджувати відображення національного
світобачення в мові. Оперування концептами стало якісно новим етапом наукових пошуків.
Концепт являє собою складний феномен, у якому поняттєвий аспект проходить крізь призму
етнопсихологічного оцінювання. Виокремлюють поняттєвий, образний і ціннісний складники
концепту. Образний складник акумулює знання, образи та асоціації, що виникають у свідомості
у зв’язку з тим чи іншим денотатом. Для збагачення концепту людині необхідно оперувати
почуттями, уявленнями, інтуїцією, щоб виробити образ і залишити його в пам’яті
Знаменитый не одному поколению русский писатель Денис Фонвизин стал автором комедии "Недоросль", не теряющей собственной актуальности и в наши дни. Главный герой произведения - шестнадцатилетний Митрофанушка - наделён далеко не самыми положительными качествами: он невероятно груб и невежественнен. Митрофан вовсе не стремиться к просвещению и образованию, что позволяет судить о нём как о человеке бескультурном и приземлённом. Речь персонажа также раскрыть его образ - чего только стоит его известная фраза: "Не хочу учиться, а хочу жениться!" - именно она свидетельствует о лености Митрофана. Главный герой инфантильный, беззаботный. Всему виной - неправильное воспитание госпожи Простаковой, его матери, которая чересчур опекает своего любимого сына. От неё Митрофан перенял всё самое худшее - капризность и жестокость. В конце пьесы герой ведёт себя неблагодарно: он оскорбляет свою мать, отчего та падает в обморок.
