відповідь:
тарас шевченко
тарас григорович шевченко народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. моринцях звенигородського повіту київської губернії (нині звенигородський район черкаської області) у родині григорія івановича шевченка і катерини якимівни бойко. батьки шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта василя васильовича енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. через рік після народження тараса родина переїздить із моринців до кирилівки, у ній, окрім тараса, було 6 дітей - старші - катерина та марія, брат микита, молодші - ярина, марія, брат йосип.
1843 року шевченко змалює хату в кирилівці, де провів своє дитинство. у восьмирічному віці батько віддав тараса до школи, до кирилівського дячка-вчителя павла рубана. 1823 р., коли тарасу було дев'ять років, померла мати. батько одружується вдруге на оксані терещенко, 1825 року помирає і сам батько тараса.
залишившись сиротою, малий тарас деякий час жив у дядька павла, який став опікуном сиріт. згодом майбутній поет іде школярем-попихачем до кирилівського дяка петра богорського, де його життя було постійно напівголодним. звідти він тікає у лисянку до диякона-живописця, а згодом - у село тарасівку до дяка-маляра, але дяк відмовив йому. утративши надію стати маляром, т. шевченко повертається до кирилівки й пасе громадську череду.
1827 року т. шевченко наймитує у кирилівського священика григорія кошиця. із ранніх років він цікавився народною творчістю, у дяків навчився читати й писати, рано виявився у хлопця хист і до малювання, який помітив маляр із села хлипнівці, але на той час шевченкові було вже чотирнадцять років і його зробили козачком в.в. енгельгардта.
восени 1829 року разом з обслугою енгельгардта шевченко виїздить до міста вільно. помітивши здібності козачка до малювання, енгельгардт віддає тараса вчитися у досвідченого майстра, можливо, яна рустемаса. 1831 року сімнадцятирічний шевченко приїздить до петербурга, куди було переведено енгельгардта, 1832 року енгельгардт законтрактував шевченка на чотири роки ширяєву - різних живописних справ майстру.
1836 року т.г. шевченко у складі артілі ширяєва розписує театр у петербурзі. цього ж року він знайомиться з учнем академії мистецтв іваном сошенком. пізніше відбувається знайомство художника-кріпака з гребінкою, григоровичем, венеціановим, жуковським, брюлловим. у лютому 1837 року товариство художників дозволило шевченкові (неофіційно) відвідувати навчальні класи. у квітні 1837 року брюллов створює портрет жуковського, який був розіграний у лотереї за 2500 карбованців. за ці гроші було викуплено тараса шевченка з кріпацтва. 25 квітня 1838 року на квартирі брюллова йому була вручена жуковським відпускна.
цього ж року т.г. шевченка було офіційно зараховано "стороннім учнем" до академії мистецтв. український митець із великою жадобою слухає лекції в академії, багато читає, користується бібліотекою брюллова, пише вірші, відвідує театр, виставки, музеї - швидко здобуває знання. 1838 року шевченко знайомиться із художником штернбергом.
у січні 1839 р. т.г. шевченка зарахували пансіонером товариства художників, а згодом, у квітні, нагородили срібною медаллю 2-го ступеня за малюнок з натури. 1840 року його було нагороджено срібною медаллю 2-го ступеня за першу картину олійними фарбами "хлопчик-жебрак дає хліб собаці". у цей період життя митця захоплює і літературна творчість. 1837 року ним була написана "причинна", 1838 - поема "катерина", елегія "на вічну пам'ять котляревському", 1839 - поезія "тополя", "до основ'яненка".
1840 року побачила світ збірка творів шевченка "кобзар", що містила вісім творів: "думи мої ", "перебендя", "катерина", "тополя", "думка", "до основ'яненка", "іван підкова", "тарасова ніч". 1841 року вийшов альманах "ластівка" із п'ятьма творами шевченка: "причинна", поезіями "вітре буйний", "на вічну пам'ять котляревському", "тече вода в синє ", першим розділом поеми "" - "галайда", окремим виданням вийшла поема "". у вересні того ж року шевченка відзначено третьою срібною медаллю 2-го ступеня за картину "циганка-ворожка".
із-під пензля шевченка виходять малюнки "козацький бенкет" (1838), "натурниця" (1840) та низка портретів. він ілюструє чимало художніх творів. 1840 р. з'являється "марія" - малюнок до поеми о.с. пушкіна "полтава", 1841 - до оповіданнь квітки-основ'яненка "знахарь", надєждіна "сила волі", 1842 - "зустріч тараса бульби з синами" до повісті "тарас бульба". визначним твором цього періоду є картина олійними фарбами "катерина" 1842 року. захоплюючись театром, шевченко пробував свої сили і в драматургії. 1842 року з'явився уривок із п'єси "никита гайдай", написаної російською мовою та поема "слепая". 1843 року шевченко завершив драму "назар стодоля", а 1844 р. у петербурзі окремим виданням вийшла поема "гамалія".
