голили козаки чисто лоб і голову, а чуб закручували по-молодецьки. вбиралися у шаровари, сорочку, шкапові чоботи. з собою мали пістоль, рушницю та шаблю.
хоч мали козаки запальну вдачу, та в усьому слухали старших та ватажків. «не скачи у воду, як не знаєш броду».
кого вибирали, того могли й скинути. особисті амбіції відходять на други план перед загальною справою.
цінували честь лицарську та побратимство. навіть татарин може пристати до гурту, якщо прийме віру християнську і відречеться від магомета. життя не шкодували заради товаришів, рідної землі та віри.
козаки не знають жартів. ворога не тільки карають на смерть, а й пі тортурам у разі необхідності здобути інформацію.
у бій ішли із кличем «слава богу! »
не пробачають зради.
завжди козаків є пісня та гумор. кмітливі та винахідливі.
