chobanu81p08xbb
21.05.2022 09:16

Почему рассказ голявкина ,, ни какой я горчицы не ел" был смешным?

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
MAGNUSIK1
23.07.2021 01:12

Мазепа Байрона

Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.

Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.

Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".

Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями. Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.

У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.

Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.

У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.

Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.

Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".

Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.

І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.

Мазепа Пушкіна

Історію завжди пишуть переможці, вони ставлять пам'ятники й карбують меморіальні дошки. Натомість подоланим ніколи не дозволяють розповідати про їхнє минуле.

Тож і про гетьмана Мазепу ми впродовж кількох століть знали лише з російської подачі.

Після збройної поразки гетьмана було затавровано як найпідлішого зрадника та відлучено од церкви. Анафеми Мазепі звучали у тих самих храмах, які він же, щедрий меценат, і збудував, пожертвувавши власні кошти.

Найбільше для паплюження Мазепи зробив, звичайно ж, Олександр Пушкін, видатний російський поет і не менш, може, славний звитяжець у тодішній імперській "гібридній" війні.

Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій). Поема Байрона йому не сподобалася, нарікав на те, що в ній годі шукати правди про події. І взявся потому сам старанно фальсифікувати біографію Мазепи.

Пушкін у "Полтаві" також звертається до любовної історії, цього разу іншої, реальної. Це сюжет про кохання юної Мотрі Кочубеївни та літнього вже гетьмана.

Автор поеми змінює дати, вигадує події, що суперечать задокументованим, перекручує відомі факти.

Усе задля того, аби представити українського державця пекельним злочинцем і переступником. Він-бо "зрадив" російського суверена, - того самого, який порушив підписані угоди й ґвалтовно позбавив Україну гарантованих ними свобод.

Мазепа ще нібито й збезчестив свою хрещеницю Мотрю: якби це було правдою, - гріх дійсно непрощенний.

Вірнопідданий російський поет натомість підносить Кочубея: згадаємо знамениті рядки про доправлений з Полтави в Петербург "донос" на гетьмана. Свого часу Михайло Драгоманов любив при нагоді нагадувати, що "Полтава" - єдиний у європейській літературі твір, де уславлено донос і наклепництво.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
Максоон20022
10.08.2021 15:28
В детстве я очень, очень старалась полюбить театр, как мне велели: ведь это Большое Искусство, Храм. (2)И я, как положено, должна испытывать священный трепет, но помнить при этом, что в театре есть театральные условности. (3)Я помнила, но, когда пожилой дядька в камзоле с пышными рукавами, с большим бархатным животом, колыхавшимся над тоненькими ножками, грозно, как классный руководитель, вопросил: «Скажи, Лаура, который год тебе?» – и грузная тётенька гавкнула в ответ: «Осьмнадцать лет!», – ужасное смятение и стыд смяли меня, и все мои старания полюбить театр были окончательно перечёркнуты.
(4)А между тем в театре было тепло, в зале приятно и сложно пахло, в фойе гуляли нарядные люди, окна были укутаны шторами из парашютного шёлка, будто кучевыми облаками. (5)Да, храм. (6)Наверное. (7)Но это не мой храм, и боги в нём не мои.
(8)А вот совсем другое дело – кинотеатр «Арс», плохонький сарайчик на площади. (9)Там неудобные деревянные сиденья, там сидят в пальто, там мусор лежит на полу. (10)Там не встретишь «завзятых театралов», принаряженных дам, заранее оскорблённых тем, что они, люди приличные, вынуждены три часа провести в обществе ничего не смыслящих профанов. (11)Там толпа вваливается и рассаживается, гремя сиденьями и распространяя кислый запах сырых пальто. (12)Сейчас начнут. (13)Это – счастье. (14)Это – кино.
(15)Медленно гасят свет. (16)Стрекотание проектора, удар луча – и всё, понеслось. (17)Перейдена черта этот неуловимый миг, когда плоский и туповатый экран растворился, исчез, стал пространством, миром, полётом. (18)Сон, мираж, мечта. (19)Преображение.
(20)Да, я, безусловно, простой и примитивный кинозритель, как большинство людей. (21)От кино я именно и жду полного преображения, окончательного обмана – «чтоб не думать зачем, чтоб не помнить когда». (22)Театр на это не да и не претендует.
(23)Театр для тех, кто любит живых актёров и милостиво прощает им их несовершенства в обмен на искусство. (24)Кино для тех, кто любит сны и чудеса. (25)Театр не скрывает, что всё, что вы видите, – притворство. (26)Кино притворяется, что всё, что вы видите, – правда. (27)Театр – для взрослых, кино – для детей.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота