Коли я замислююся про сенс життя, то перш за все радію тому, що я просто існую, що поряд зі мною завжди є найдорожчі мені люди, що я можу милуватися красою оточуючого світу і постійно відкривати в ньому щось нове для себе.
У той же час я відчуваю велику відповідальність за цей світ і гордість від усвідомлення того, що я – людина. Але саме поняття “бути і залишатися людиною” кожен з нас розуміє по-своєму, і саме це розуміння впливає на вчинки і дії людини, а досить часто і на хід її життя.
У моєму розумінні, залишатися людиною – це значить виховувати і берегти в собі високі моральні якості і шанувати одвічні людські цінності.
Простежуючи історичний шлях розвитку людства, можна зрозуміти, що основу будь-якого суспільства складає певна мораль, якою і керуються члени того чи іншого суспільства. Навіть десять заповідей Христа – це теж своєрідна мораль, причому найбільш гуманна. Але частіш усього у світі складалися настільки антигуманні устрої, що це визиває справжній жах.
Отже, у кожної людини є своя мораль і саме від особистої моралі залежить, якою буде ця людина.
Взято из: благодарения не надо
Объяснение:
Он сирота, а вы всешки при родителях!..." Витя с бабушкой и дедушкой живут в большом селе где-то в тайге: "Деревня большая была, народ голосистый..." "Правда, село здесь слышно, а все же тайга..." О внешности Вити известно, что он - крепкий мальчик, как гриб боровик: "Гляди вон, как ест парнишка, оттого и крепок, как гриб боровик." Бабушка воспитывает Витю в строгости. Мальчик хорошо знает, что бабушку трудно обмануть и разжалобить слезами.
Витя любит проводить время с дедушкой, с которым ему спокойно и свободно. Дедушка никогда не кричит на внука
Любимое лакомство Вити - пряник в виде белого коня с розовой гривой.
Витя дружит с соседскими ребятами (детьми соседа Левонтия). Витя интересно и весело проводит с ними время: "Так интересно и весело мы провели весь день, и я совсем уже забыл про ягоды..."
Объяснение:
¯\_(ツ)_/¯
