Объяснение:
Основным персонажем произведения, входящего в сборник рассказов «Записки охотника», является крепостной лесник Фома Кузьмич, прозванный в народе Бирюком.
Писатель представляет Бирюка в образе высокого, плечистого мужчины, имеющего густую бороду, пышные брови и небольшие карие глаза, напоминающего русского сказочного богатыря, проживающего в нищей лесной сторожке с двумя детьми, оставленными на воспитание с отцом непутевой матерью.
По натуре Фома Кузьмич отличается силой, честностью, ловкостью, суровостью, справедливостью, но имеет жесткий и нелюдимый характер, за что и получил среди местных жителей прозвище бирюка.
Бирюк свято соблюдает собственные принципы о добре и зле, которые подчинены четкому служению должностным обязанностям, бережному отношению к чужому имуществу, хотя в собственной семье у него полнейшая нищета, отсутствие элементарной домашней мебели и утвари, убогая еда и дети, оставленные без материнской ласки и заботы.
Показателен в этом пример с пойманным Бирюком в лесу мужиком, который решил в грозовую ночь напилить без должного разрешения дров, чтобы прокормить свою многочисленную семью. Чувство долга превалируют у лесника, он очень жестко относится к воровству, не позволяя себе даже от безысходности совершить неблаговидные поступки, но в то же время сострадание, жалость и великодушие к нищему, убогому мужичонке, решившемуся на нехорошее дело из-за голодных детей, побеждает в душе Бирюка необходимость правильно нести служебные обязанности.
У казці “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” зображена брехлива велич правлячої верхівки. Це лялькова держава, де все схоже на безглуздий маскарад і успіх часто приходить не до того, хто на нього заслуговує, а зовсім навпаки. Так, народившись жалюгідним і нещасним, завдякичарівним чарам феї Розабельверде, Цахес отримує три чарівні волосинки – вміння не бути, а здаватися – що робить його в очах оточуючих мудрим і прекрасним. Привласнивши собі чужу славу, любов, він стає першою людиною в державі.
Всьому бездуховному і механічному світу протистоїть романтичний мрійник Бальтазар, який шукає порятунку від порожнечі і недосконалості світу в поезії – ідеальному світі, де існує гармонія і свобода від усього порожнього світу де немає місця правді, честі, любові.
Повість актуальна і сьогодні тому що люди так і не навчилися щирості, любові та добра а приховують свої почуття за масками. Все що зараз твориться в світі нагадує безглузду постановку як і в шедеврі Гофмана. А романтиків залишились одиниці і тих висміюють через те що вони мають інше сприйняття світу відмінне від сірої маси людей.
