У каждого ребенка есть свой воображаемый мир, созданный его фантазией. Дети часто придумывают необычные сюжеты для игр, представляя себя великим войнами, супергероями или волшебниками. Я в этом отношении не была исключением, поэтому кумиром моего детства стал Гарри Поттер.
Помню, как впервые нашла на полке у своего старшего брата книгу про необычного мальчика в очках с таинственным шрамом на лбу. Я показала маме свою находку и попросила ее почитать мне «эту сказку». С тех пор мир, в котором царила магия, юные волшебники учились в школе Хогвартс под руководством мудрого профессора Дамблдора и сражались с коварными Пожирателями Смерти и их лидером Волан-де-Мортом, полностью захватил меня, и стал частью моей жизни.
Фильмы о Гарри Поттере мы по вечерам смотрели всей семьей. А когда вышла последняя часть саги, мы даже отправились в кинотеатр вместе с родителями прямо в день премьеры, поскольку я не могла ждать дольше.
Я не только очень любила Гарри Поттера, но и по-хорошему завидовала ему, поскольку мне тоже хотелось уметь колдовать, хотелось, чтобы моя жизнь была полна приключений и встреч с необычными магическими существами. Поэтому я заставляла своих родителей покупать мне волшебные мантии в стиле учеников Хогвартса, шарфы и значки с символикой Гриффиндора и волшебные палочки.
Со временем это увлечение, конечно Теперь у меня другие кумиры, и в основном это реальные люди. Тем не менее я не перестала желать чего-то необычного и фантастического. Мне до сих пор хочется, чтобы моя жизнь была похожа на сказку.
Вероятно, именно по этой причине сейчас мне нравится смотреть фильмы про супергероев и фантастические сериалы, а также читать соответствующие книги. Это позволяет мне на время вновь почувствовать себя частью какого-то нового, необычного мира, и, так же как и в детстве, ненадолго поверить, что он действительно существует.
Объяснение:
Народилася Галина Миколаївна 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області. 1964 року сім’я переїхала в селище Середнє на Закарпатті. Вона гарно вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору. Писати Галина Малик почала ще зі шкільного віку. Потім кинула, та коли сама стала мамою, почала створювати віршики для своєї доньки. Згодом родина переїхала в Донецьку область, куди направили працювати батька. Закінчивши школу, вона вступила до Ужгородського університету. Закінчила філологічний факультет Ужгородського державного університету у 1980 році. Працювала коректором у міській друкарні Ужгорода, потім — у Закарпатській обласній науковій бібліотеці, завідувачкою відділом інформації з питань культури та мистецтва (1980–1990). Потім була головним редактором видавництв «XXI вік», «Бокор». Згодом Галина Малик почала писати казкові повісті для дітей, головні герої яких діти та підлітки. За повісті «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» у 1988 році Галині Малик було присуджено премію імені О. Копиленка. А за повість «Злочинці з паралельного світу», Галині Малик було присуджено звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки 2003 року. Галина Малик — член Національної спілки письменників України з 1991 року. У 1991 році Галина Малик займає посаду головного редактора видавництва «Закарпаття». З 1998 року вона — видавець та редактор журналу для дітей «Віночок». Нині працює головним редактором Закарпатської філії видавництва «Знання» (м. Київ). Вона є також автором книг: «Пантлик і Фузя», «Пантлик і Фузя сперечаються», «Пантлик і Фузя купують годинника», «Пригоди Іванка і Беркутка», «Як ти народився» та збірки перекладів з російської мови Даниїла Хармса «Я тепер автомобіль». У 2007 році Галина Миколаївна відзначена літературною премією ім. Ф. Потушняка за книги казок для дітей «Пригоди в зачарованому місті» (2006) та «Сміятись заборонено» (2005). Також ви можете ознайомитися з цікавими фактами про Галину Малик при підготовці до занять.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/galina-malik-biografiya
Объяснение:
