Народні обряди і традиції в повісті "сліпий музикант"

Яркий характер бабушки проявляется и в том, как она танцует. «Бабушка не плясала, а словно рассказывала что-то» . Для нее танец не просто движение тела, а наполненное внутренним смыслом действие. Этот танец интересен всем. Еще Акулина Ивановна искусная кружевница. Плести кружева она научилась в детстве, чтобы матери зарабатывать на жизнь. Слава о ней пошла по всему городу, и к Акулине стали обращаться все, кому требовалась «хорошая работа» . Это искусство пригодилось бабушке в дальнейшем, когда дед отказался ее «кормить» . Жизнь Акулины Ивановны никогда не была легкой.

Мольєр у своїй дуже смішній і повчальній комедії "Міщанин-шляхтич" блискуче відповів на питання, чи варто торгувати честю та гідністю заради високого титулу. Звісно, ні - і історія пана Журдена тому яскравий приклад. Він так хотів стати дворянином, що втратив і здоровий глузд, і добре ім'я, і честь з гідністю. Він став посміховиськом.
Над Журденом сміялися, його використовувати у своїх корисливих цілях інші - і дворяне, і вчителі, яких він наймав і яким платив чималі гроші, і навіть ремісники. У цьому всі вони дуже схожі: і граф Дорант, що без сорому брав у Журдена гроші у борг і не віддавав, і кравець, який переконував Журдена, що "усі дворяне таке носять", і той вірив.
З одного боку, Мольєр висміював пихатість та довірливість Журдена, а з другого - підлість та нечесність інших персонажів. Адже Журден не дурний: дурні не заробляють великі гроші. Він просто занадто довірливий і осліплений своєю мрією стати шляхтичем.
Журден так і не отримав жаданого дворянства. Замість цього, він позбувся і грошей, і репутації. Навряд чи дворянство варте цього. Комедія доводить, що гарна людина у любому статусі гарна, а підла - завжди підла. Крім того, людина, яка захоплюється фальшивими цінностями та соромиться бути собою, завжди буде смішною - як пан Журден.