Леся Українка дала своєму твору жанрове визначення драми-феєрії, тим самим наголошуючи на незвичайності змальованих у ній подій. Сучасні літературознавці, втім, уважають, що це проблемно-філософська драматична поема.
Літературний рід, до якого належить “Лісова пісня”, – драма. Темою твору є взаємини людини та природи, а ідеєю – оспівування краси людських стосунків та сили кохання.
Твір написаний у стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом та дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це ми бачимо в коханні Мавки до Лукаша.
Наявні три дії, кожна з яких відповідає певній порі року: весні, яка символізує зародження кохання між Мавкою та Лукашем; літу, коли кохання між ними еволюціонує та поступово починає згасати; пізній осені, коли Лукаш остаточно забуває про свою кохану.
Сюжет:
Експозиція: пробудження навесні лісових мешканців.
Зав’язка: Лукаш хоче надрізати ножем березу. щоб сточити сік, Мавка зупиняє його.
Розвиток подій: Лукаш грає на сопілці; Мавка закохується в нього; зустрічі Мавки та Лукаша в лісі; починаються жнива, Лукашева мати гримає на Мавку; з’являється Килина, яка через свою працю подобається матері; Лукаш забуває про Мавку; Мавку забирає Марище — “Той, хто в скалі сидить”; Лісовик перетворює Лукаша на вовка; родину Лукаша обступають Злидні; кохання Мавки повертає Лукашеві людську подобу, він повертається до своєї родини; Мавка перетворюється на вербу; син Килини вирізає з верби сопілку, і вона промовляє голосом Мавки
Кульмінація: Килина хоче зрубати вербу, але Перелесник охоплює її вогнем. Разом із вербою згоряє й хата.
Розв’язка: Килина, її діти, матір йдуть до села. Лукаш залишається в зимовому лісі, де поступово замерзає.
после прочтения произведения «война и мир» л.н. толстого, у меня осталась масса впечатлений. в данном романе затронуты многие темы: жизнь в годы войны, взаимоотношения между людьми и любовь, поиски себя и своего смысл жизни героями. последнее можно хорошо проследить на промежутке жизни, описанном в романе, князя андрея болконского.
андрей болконский – один из важнейших героев произведения, сын н.а. болконского. впервые мы знакомимся с ним в самом начале романа.
болконский показан как человек, которому чуждо светское общество, интриги, корыстные цели и пустые разговоры. его легко узнать среди гостей в салоне а.п. шерер. интерес к андрею появляется , наверное, тогда, когда начинаешь вникать в его жизни.
болконский – человек, который настойчиво и целеустремленно ищет смысл жизни. все вокруг не вызывает у него радости и поэтому андрей стремится достичь идеалов, которые сам себе поставил : женился на лизе, ведь она всегда казалась ему совершенством, но после некоторого времени, прожитого вместе, он перестал видеть в ней прежнее очарование, теперь лиза казалась андрею обычной и он, даже не замечая, стал относиться к ней по-другому, холоднее. болконский всегда мечтал о славе, хотел совершить какой-либо подвиг, поэтому и,поступив на службу, кардинально меняет свою жизнь.
там андрей исполнил свое желание: во время аустерлицкого сражения он бежал впереди всех неся знамя в руках. оценил это даже наполеон, на которого князь всегда старался равняться, словами « вот прекрасная смерть». но теперь все это уже не казалось андрею таким непостижимым и высоким, это уже вовсе не было для него подвигом. получив смертельное ранение, болконскому открылось глубокое понимание, что война – это все же страшно, ему становится жаль, что вот он – конец, ведь только теперь пришло осознание смысла жизни, однако время утеряно.
