1.Челкаш - это имя криминального элемента из рассказа Горького, в котором пропагандируется тема свободы и босячества
2.Челкаш – бродяга и вор, а Гаврила – крестьянин) , роды деятельности (Челкаш странствует и ворует, занимается пропагандой, Гаврила предан хозяйству, земле).
3.ПУСКАЙ, ОНИ ОБА АЛЧНЫ, К ДЕНЬГАМ ОНИ ОТНОСЯТСЯ ПО-РАЗНОМУ. ЧЕЛКАШ В ОТЛИЧИЕ ОТ ГАВРИЛЫ НЕ ПОЙТИ НА УБИЙСТВО ЧЕЛОВЕКА. ЧЕЛКАШ ВЕРУЕТ В БОГА, ПЫТАЕТСЯ ЖИТЬ ПО ХРИСТИАНСКИМ ПРАВИЛАМ, НЕСМОТРЯ НА ТО, ЧТО ЯВЛЯЛСЯ ВОРОМ.
4.да можно
5.Грубый, неумный, нетактичный человек
6.Вот:ГАВРИЛА – МОЛОДОЙ ПАРЕНЬ В СИНЕЙ РУБАХЕ. В ШТАНАХ, В ЛАПТЯХ И В ОБОРВАННОМ РЫЖЕМ КАРТУЗЕ. ПАРЕНЬ ШИРОКОПЛЕЧИЙ, КОРЕНАСТ, С ЗАГОРЕЛЫМ И ОБВЕТРЕННЫМ ЛИЦОМ.
СНАЧАЛА НАИБОЛЕЕ СИМПАТИЧНЫМ ДЛЯ НАС, ПОКАЖЕТСЯ ГАВРИЛА,… НЕВОЛЬНО ВСПОМИНАЕТСЯ РУССКАЯ ПОСЛОВИЦА: «ВСТРЕЧАЮТ ПО ОДЕЖКЕ, ПРОВОЖАЮТ ПО УМУ». И ДЕЙСТВИТЕЛЬНО ПЕРВОЕ ВПЕЧАТЛЕНИЕ ОБМАНЧИВО. ЭТИ СЛОВА МЫ СОВЕРШЕННО ТОЧНО МОЖЕМ НАЗВАТЬ ПРАВИЛЬНЫМИ, ЗНАЯ, ЧТО СЛУЧИЛОСЬ В РАЗВЯЗКЕ РАССКАЗА. В ДАЛЬНЕЙШЕМ МЫ ВИДИМ, КТО ЕСТЬ КТО, НА САМОМ ДЕЛЕ. ЧЁТКО ЗАМЕЧАЕМ, В ЧЁМ СОСТОЯТ РАЗЛИЧИЯ МЕЖДУ ГАВРИЛОЙ И ЧЕЛКАШОМ.
7.Грубый, неумный, нетактичный человек
8.я не знаю не нашёл
9.Находясь в равном положении, Челкаш нравственно
выше Гаврилы.
Он швыряет деньги Гавриле в лицо и "плюёт в его чистые глаза".
Гаврила униженно просит прощения, но деньги всё
равно отбирает, жадность его давит.
о прощении уже не воспринимается как
нравственный поступок.
Благородно опять ведёт себя Челкаш: он прощает
несостоявшегося убийцу.
Герои расходятся в противоположные стороны от места,
где произошла их стычка.
Большее сочувствие вызывает вольный бродяга и вор Челкаш,
чем богобоязненный Гаврила, который, возможно,
и поправит свои хозяйственные дела, но нравственной
высоты Челкаша никогда уже не достигнет.
сделал всё что мог
Объяснение:
Будь-яка людина, якою би вона не була і яким би характером вона не володіла, завжди буде виставляти певні вимоги до навколишнього світу і суспільства. Цілком нормально, що у всіх з нас може бути певне невдоволення загальним образом існуючої сьогодні людини, тому багато хто з нас напевно хотів би цей образ виправити, трохи змінити його. Я не є винятком. Дивлячись на сучасну людину, я не можу сказати, що вона не є ідеальною або хоча б близькою до ідеалу в тому розумінні, яке я маю. Тому я маю до сучасній людині претензії, які можу сміливо висловити. Адже для розуміння того, якою повинна бути людина, потрібно знати, якою вона є зараз.
Сучасна людина дуже сильно відірвалася від того, що зазначено в Священному писанні. Вона перестала рахуватися з Божими заповідями, враховувати їх і розглядати в якості основного життєвого правила або орієнтира. Сучасна правова система, моральні норми і життєві орієнтири примушують людину бути правильною лише для виду, але не по суті. На кого з відомих і успішних людей поглянеш, всі вони поводяться правильно лише на публіці, а ось в особистому житті або при персональному спілкуванні абсолютно змінюються, стають зовсім іншими, злими, заздрісними, жадібними. Все це через те, що в суспільній свідомості панує думка, що людину робить щасливою одне лише благополуччя і ніщо інше. Звичайно, благополуччя, фінансова самостійність – це дуже важливо і в цілому правильно, але чи є це головним у людському житті? Чи може бути щось важливіше?
