Кто создал Электроника?
•Как звали двойника Электроника?
•Почему Электроник сбежал от профессора?
•Как звали подругу Сережки?
•Фамилия Сережки.
•Имя друга профессора Громова?
•С кем враждовал Сережка до появления Электроника?
•Кто написал эту книгу?
•Как называлось здание где поселился профессор Громов?
•Какого цвета была курточка Электроника?
•По какому адресу проживал Сережка?
•Фамилия учителя по математике Сережки?
•Куда собирался уезжать Сережка?
•Что научился делать Электроник на школьном празднике?
•Как назывался тот праздник, на котором Электроник научился смеяться?
Объяснение:
Прослухавши як аудіокнигу (українською) цей роман, сам мимоволі частково здійснив пророцтво його автора - Рея Бредбері. В книзі про суспільство, яке не читає книг, яке живе лише роботою та у всьому шукає задоволення. Пожежники тим і займаються, що виїжджають на виклик аби спалити помешкання з книгами, інколи разом із його власниками. Все у такому тоталітарному суспільстві організовано так, аби ти в усьому постійно шукав веселощів і нічим не переймався. Якщо комусь і потрібно для чогось знати про що там була якась книга, то може взяти збірник коротких змістів і там знайти "вижимку" про що твір. Не знаю, можливо раніше таке було, але мені дедалі частіше трапляютсья люди, які читали книгу з-за того, що просто так треба для чогось. Наприклад, книгу масово обговорюють і аби не відставати. Коли запитуєш враження і оцінку, то у відповідь чуєш щось на зразок: "Ааа, там про чувака, який жив в Парижі, а потім війна розпочалася і він ледь втік звідтам?".
Бредбері написав і опублікував твір у далекому 1953 році. Спочатку у світ вийшов скорочений варіант під назвою "The Fireman" (1951). Дуже дивно, але тенденції до розважальної функції ТБ, тенденції до масовості і спопсованості там вже є. Більше того, мова навіть про інтерактивне ТБ. Як він міг так далеко заглянути в ті часи?
Сюжет сподобався. Оригінально. Дивно, що у нас цей роман не є широко популярним. Хоча більшу частину прослуховування твору (книжки я ще читаю, не спалюю, як у книзі:-) )) переслідували не дуже веселі думки. І все ж фінал швидше дає таки надію. Хоча і не є типовим американським хеппі-ендом.
