Как алеша воспринимает происходящие события в 1 главе повести детство горький ​

  у кромки молодого березового леса автор с попутчиком застают за работой косцов. они привлекают внимание писа­теля своим благообразным видом, своей опрятностью и тру­долюбием. эти люди были беззаботны и дружны, что пока­зывало их упоение от своего занятия. ближе к вечеру автор словно бы ищет новой встре­чи с косарями — и находит их за ужином. они весело едят дурман-грибы, уверяя, что те сладкие, точно курятина. за­тем отдохнувшие труженики запели, наполняя пахучий лесной воздух звонкими голосами. песня их была грустна, но пели ее мужички с какой-то удалью. и автор вместе с ними ощутил то, что нет в этой жизни безнадежности. велика русь и всем , всяко­го выручит. до ночи слушал писатель песню косцов и на­слаждался свежим дыханием медвяных трав в лесу, пора­жаясь гармонии человека и природы. автор заканчивает рассказ печальным воспоминани­ем о косцах и их песне. та радость, которую дарила людям эта песня, свидетельствовала, что «бесконечно счастливы были мы в те дни». бунин сожалеет о том, что сказочные дни эти — увы! — невозвратимы.

Дік Сенд — сирота, виховувався в дитячому будинку. Навіть ім’я він одержав на честь жалісливого перехожого, котрий його знайшов, а прізвище йому дали на згадку про місце, де його знайшли. Хлопчик був розумним, у чотири роки вже вмів читати, писати і рахувати. У вісім років він пішов юнгою на корабель, де так добре себе зарекомендував, що капітан Хелл познайомив його з власником судна Велдоном, і той віддав хлопця до школи. 

У п’ятнадцять років Дік ступив на палубу одного з кращих кораблів Велдона «Пілігрим» новачком-матросом. Він виявився дуже вправним моряком, розумним, тому коли капітан вирушив на полювання за китом, то доручив корабель саме Діку Сенду. 

Трапилося нещастя: капітан разом із моряками у шлюпці загинув. І Дік бере усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе. Йому довелося пережити і катастрофу судна, і жорстокий обман Негору, і страшну подорож по африканських джунглях та болотах. Але він мало думав про себе, уболіваючи за долю місіс Велдон, маленького Джека та інших своїх друзів. Кмітливість, витривалість, мужність і відповідальність, а також добрий друг до Дікові врятувати себе й інших.