Составить кластер о герое драгунского денис

Пам'ятаю, як збентежила мене новела гр. тютюнника "климко". було таке вiдчуття, нiби я сам весь час знаходився поруч з головним героєм, страждав i радiв разом iз ним, переживав та вперто йшов до поставленоi мети. я бачив нашу украiну у страшнi часи воєнного лихолiття i пишався спiввiтчизниками, душi яких не затьмарили хмари нiмецькоi окупацii.нi, я зовсiм не заперечую значення iсторичноi науки, але завдяки таланту письменника минуле мого краю вiдкрилося менi виразно i болюче. подii твору зворушили мою душу, багато чому навчили, а головне - наповнили гордiстю за причетнiсть до народу, горде iм'я якому - украiнець.у цьому i полягає головне завдання лiтератури: показати життя, дiйснiсть у формi художнього вiдбитку, але вiдбитку такого, який сам являє собою життя. художня лiтература - це пiдручник життя, який дає нам iсторичнi знання, формує свiтогляд, впливає на морально-естетичне самовдосконалення. у загальнонародному значеннi твори художньоi лiтератури є тим невичерпним джерелом, яке живить громадянську та суспiльну свiдомiсть, збуджує соцiальну активнiсть i сприяє всебiчному вихованню читачiв.вiдкриваючи нову художню книгу, ми ще не знаємо нi ii змiсту, нi головних героiв. та прочитавши цей твiр, нiби пiднiмаємося ще на одну сходинку знань, мудростi, досвiду i вдосконалення власноi душi. я впевнений, що людство не могло б прогресивно розвиватися, якби не iснувало художньоi лiтератури. кращi твори, вiдбиваючи дiйснiсть народу у ii зв'язку з минулим, тим самим окреслюють загальний поступ вiд сучасного до майбутнього.життя, яке мiститься у творi, як мiнiкосмос, вiдбиває i виявляє в собi всесвiт, повноту людського життя i всю цiлiснiсть буття.

Объяснение:

По́весть о настоя́щем челове́ке» — повесть советского писателя Бориса Полевого, написанная в 1946 году. За повесть писатель был отмечен Сталинской премией II степени (1947).

В статье поднимается во об актуальной для современной России проблеме межнациональных отношений. На примере фактов Великой Отечественной войны раскрывается героизм многонационального советского народа как феномен его массового сознания, стержнем которого были социально-нравственные ценности. Автор говорит о необходимости сохранение памяти о Великой Победе, гордость за которую должна стать основой для толерантных отношений в многонациональном российском обществе.