Е кем болатын тіктөрт-
іктөртбұрыштың периметрінен
тығын табыңдар.
анын есептеңдер.
ың ауданынан 27 см
885. 1. Ұзынтығы 9 см, ал ені ұзындығынан 3 есе кем болат
бурыштың периметрін табыңдар.
2. Пераметрі бірінші пунктте берілген тіктөртбұрышты
3 е артык болатын шаршының қабырғасының ұзынды
3. Екінші пунктте айтылған шаршының ауданын есеп
4. Ауданы үшінші пунктте берілген шаршының ауданы
кем шаршының қабырғасының ұзындығын табыңдар.
5. Ұзындығы төртінші пунктте берілген шаршының қабырғасын
Ізындығынан 2 есе артық, ал ені 2 есе кем болатын тіл
бұрыштың периметрі мен ауданын табыңдар.​

1)прибивая полочку на кухне,можно ударить палец.При заготовке дров,щепка может отлететь в глаз(наиболее возможное)тем самым нанеся вред здоровью и внешности.
2)Потому что стружка отлетает.(Она очень горячая и может обжечь лицо,при этом обязательно нужен не только головной убор,но и очки)
3)Точно не поняла вопрос.(Но если имеется ввиду,что они включены сеть,то да это в зависимости от обстоятельств,а если как облучение(что сейчас распространено,то да)
4)Да
5)да(остреём к себе,ручкой к тому кому даём)
6)-
7)чтобы не повредить конечности ног
8)чтобы не повредиться
9)Потому что резина не токо-проводящая,у неё хорошая изоляция(поэтому во избежании удара током электрики всегда работают в резиновых перчатках)
10)ПО часовой.Потому что при повороте против часовой стрелки,малая вероятность попадание винта в работающего,а если крутить по часовой,то если перекрутить винт отскачет на человека(работающего)

Сучасна молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції та демографічного вибуху. Неконтрольоване зростання населення Землі, кількість якого вже перевищила кри­тичну межу, дедалі більше забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери, накопичення величезних об"ємів відходів людської діяльності при одночасному виснаженні майже всіх видів при­родних ресурсів призвели до розвитку глобальної екологічної кризи. Біосфера сьогодні вже не спроможна самоочищуватися, саморегулюватися й самовідновлюватися — вона дедалі активні­ше деградує. Людству загрожує загибель найближчими десяти­літтями, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї діяльності й існування, не пере­оцінить життєвих цінностей. Людству потрібні нова філософія життя, висока екологічна культура й свідомість. Діяльність людини відбувалася у межах правил антропоцент-ричного гуманізму, тобто ідеї підкорення людині всього, що є в природі, ідеї панування над природою. Як показало життя, ця ідея виявилася хибною. Загальнолюдський інтелект разом з най­сучаснішою технікою, незважаючи на всю могутність, нині не в змозі штучно керувати і підтримувати нормальне функціону­вання тисяч екосистем біосфери, мільйони видів живих істот в якій протягом сотень тисячоліть еволюційно виробляли свої складні численні взаємозв"язки (через обмін речовин, енергії та інформації) для гармонійного співіснування. Доведено, що люди­на ще не може створити екологічно чистих господарств, ідеальної глобальної соціосистеми з регульованою народжуваністю, еконо­мічною й соціальною стабільністю. Сучасні технології стали по­тужним інструментом, за до якого людина споживає значно більше, ніж природа може продукувати, а також викидає в довкілля таку кількість відходів, яку природа не в змозі знешко­дити. Настав час керуватися в наших діях правилами іншого гума­нізму — екологічного. Основна його ідея — людина є лише часткою природи й Космосу, з законами й силами яких вона повинна рахуватися. Не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не «царем природи», а її невіддільною часткою. У XXI ст. людина повинна вступити з новою філософією життя — екологічною, згідно з якою вона є часткою єдиної людської роди­ни, планетарного братства з новою екологічною етикою, що ба­зується на шануванні всіх живих істот Землі. На думку сучасних екологів (зокрема, французького дослідни­ка Л. Матьє), екологія з її широким діапазоном діяльності вже є не розділом біології, а новим етапом у розвитку всіх наук. Віднині прогресу в наукових дослідженнях можна досягти лише об"єдна­ними зусиллями спеціалістів різних галузей знань. Отже, нині екологічні дослідження, наука екологія набули виключно великого значення. Як відомо з історії, залежно від рівня розвитку суспільства, від його потреб і проблем з часом мали місце періодичні зміни наук-лідерів. Якщо в XVI — XVIII ст. лідером була механіка, у XIX — фізика, у XX — хімія та ядерна фізика, то на сучасному етапі лідером стала екологія, яка перетворилася з суто біологічної дисципліни на науку про стратегію й тактику виживання людства. На порозі XXI ст. екологічна криза все більше нівечить приро­ду нашої країни. Загинули сотні малих річок, деградують Чорне й Азовське моря, перетворюються на стічні брудні «відстійники» дніпровські та інші водосховища, ставки й озера. Задихаються від промислових і транспортних забруднень міста, знищуються остан­ні ліси, забруднюються, виснажуються й деградують орні землі. Як дамоклів меч нависла над Україною (а може й над усім світом) Чорнобильська АЕС. Смертність населення України почала пере­важати народжуваність, тобто під загрозою опинився генофонд нації. Таке становище змусило уряд України в 1992 р. визнати всю територію держави зоною екологічного лиха. З урахуванням глобальних і регіональних екологічних проб­лем та сучасних підходів до їх вирішення, керуючись ідеями екологічної філософії та використовуючи багаторічний досвід викладання природоохоронних дисциплін, автори підготували цей підручник, мета якого — дати учням старших класів необхід­ні знання з теоретичних і практичних питань сучасної екології. Хотілося б, щоб молоді люди, яким відкриває свої двері XXI ст., пам"ятали слова римського мислителя Л. Сенеки, сказані ще в І ст. н. е.: «Жити щасливо і жити в злагоді з природою — одне й те саме».