2.Вычислите значения функции f (x) при значениях аргумента 1 x и 2 x :
( ) 2 , 5,002, 3,995. 1 2
4 f x = x − x x = x =

Родился 11 ноября 1765 г. предположительно в городе Кизляре (Дагестан) в семье грузинских князей из старинного рода Багратиони.

В 17 лет Багратион был определён на военную службу, принял участие в экспедициях против чеченцев. В одном из боёв получил тяжёлое ранение и оказался в плену, но горцы вернули его без выкупа из признательности к отцу Багратиона, оказавшему им какую-то услугу.

Багратион участвовал в русско-турецкой войне 1787—1791 гг. и польской кампании (1793—1794 гг.). Во время Итальянского и Швейцарского походов А. В. Суворова (1799 г.) он командовал авангардом русской армии. Считался любимым учеником Суворова, в 1799 г. ему присвоили звание генерал-майора.

В войнах с Францией 1805 г. и 1806—1807 гг. Багратион успешно командовал арьергардом русской армии, отличился в ряде сражений, в том числе под Аустерлицем (1805 г.). В русско-турецкой войне 1806—1812 гг. он был главнокомандующим Молдавской армией, а с 1812 г. командовал 2-й Западной армией. В начале Отечественной войны 1812 г. Багратион, получив приказ не вступать в бои с превосходящими силами противника, сумел вывести свою армию к Смоленску на соединение с 1-й Западной армией, но резко выступал против требования М. Б. Барклая-де-Толли об отводе русских войск.

На самом деле решение отступить от Смоленска русскую армию от неизбежного окружения. Тем не менее популярность Багратиона в войсках позволила военной оппозиции использовать его имя в борьбе против Барклая-де-Толли.

В Бородинском сражении (26 августа 1812 г.) войска Багратиона защищали левый фланг русской позиции, на который в начале боя пришёлся главный удар наполеоновской армии. Князь лично водил свои части в контратаки и был тяжело ранен осколком гранаты в берцовую кость левой ноги. Умер от полученного ранения 24 сентября 1812 г. в селе Симы Владимирской губернии. Нравится

На межі 1890—1900-х рр. Горький пише низку творів у неоромантичній манері («Стара Ізергіль», «Пісня про Сокола», «Пісня про Буревісника» тощо). Слід, проте, зауважити, що поряд із «Піснею про Буревісника» письменник створив цілком реалістичний роман «Фома Гордєєв», де на широкому історичному тлі зобразив російську буржуазію.

1899 року в Петербурзі Горький знайомиться з Вікентієм Вересаєвим, а згодом, у Москві, з Львом Толстим, Леонідом Андреєвим, Антоном Чеховим, Іваном Буніним, Олександром Купріним. 1902 року у Московському художньому театрі була поставлена його соціально-філософська п'єса «На дні». Підкреслено реалістично змальовуючи у ній життя так званих «декласових елементів» — злидарів, які животіють у нічліжці, Горький стверджував гідність та честь людини, що не втрачаються навіть «на дні» суспільства. Високою гуманістичною вірою в людину сповнені слова одного з мешканців нічліжки: «Людина — це звучить гордо!».

На початку XX століття слава Горького стрімко зростає. 1902 р. його навіть обрали академіком. Однак за «височайшим повелінням» результати виборів було скасовано. Ця подія набула розголосу в середовищі російської інтелігенції. На знак протесту проти дискримінації письменника Антон Чехов і Володимир Короленко відмовилися від звання почесного академіка. Під впливом революційних подій 1905—1907 рр. був написаний роман «Мати» (1907), в якому комуністична ідеологія пізніше вбачала високий взірець літератури «соціаластичного реалізму», що на нього мають «рівнятися» радянські письменники. Як позитивні герої доби у цьому творі змальовувалися революціонер Павло Власов та його мати. Революційно налаштовані читачі захоплено зустріли роман. Після Лютнева революція|лютневої революції 1917 р. Горький завершує роботу над автобіографічною трилогією (романи «Дитинство», «В людях» та «Мої університети»), бере участь у виданні газети «Новая жизнь», де друкує запальні публіцистичні статті («Несвоєчасні думки»).

1921 р. розпочався період еміграції. Письменник жив у Німеччині, Італії, Чехословаччині, працював над романом «Справа Артамонових» та епопеєю «Життя Клима Самгіна». 1931 р. він вирішив повернутися на батьківщину.

При народженніПєшков Олексій МаксимовичПсевдоніми, криптонімиМаксим ГорькийДата народження16 (28) березня 1868Місце народженняНижній Новгород, Російська імперіяДата смерті18 червня 1936 (68 років)Місце смертіГоркиПохованняКремлівська стінаНаціональністьросіянинГромадянство Російська імперія, СРСРМова творівросійськаРід діяльностіпрозаїк, поетНапрямокреалізм, соціалістичний реалізмЖанроповідання, повість, іншіMagnum opus:«Мати», «На дні», «Життя Клима Самгіна»ДружинаYekaterina Peshkova[d]і Андрєєва Марія Федорівна