Сторона параллелограмма AB равна диагонали BD, длина которой 15 см, сторона AD равна 24 см.

1. Определи площадь параллелограмма:

SABCD=
см2.

2. Сколько видов решений можно применить для определения площади параллелограмма?

-Формулу площади параллелограмма — умножение высоты и стороны
-Формулу Герона
-Формулу умножения диагоналей

1) 89/7 = 12 5/7 (89:7=12: остаток 5)

318/15 = 21 3/15 = 21 1/5 (318:15=21; остаток 3)

2) 4×16+5=69 => 69/16

101×5+4=509 => 509/5

3) 1 7/15–24/25 = 110/75–72/75 = 38/75

7/8 + 1 3/8 = 1 10/8 = 2 2/8 = 2 1/4

6 3/4 × 1 7/9 = 27/4 × 16/9 = 3×4 = 12

3 1/5 ÷ 2 2/5 = 16/5 ÷ 12/5 = 16/5 × 5/12 = 16/12 = 4/3 = 1 1/3

4) Пусть брат Алёши сделал х журавликов. Тогда сам Алёша сделал 5х журавликов. Так как вместе они сделали 60 журавликов, составлю уравнение:

х+5х=60

6х=60

х=10(ж.) – сделал брат Алеши;

10×5=50(ж.) – сделал Алеша.

ответ: брат Алеши сделал 10 журавликов, а сам Алеша сделал 50 журавликов.

5) VII/X = 7/10

Переставим палочку из числителя в знаменатель. Будет выглядеть так:

VI/IX

IX – это число 9. VI – число 6.

6/9 и будет 2/3, если сократить эту дробь на 3 :)

Святий Миколай в Україні — один із найшанованіших святих, який стоїть поряд з Іваном Хрестителем, Юрієм Переможцем, Андрієм Первозванным та Іллею Пророком. Свято на його честь відзначають двічі на рік: Миколи Теплого (Миколи Весняного, Перенесення мощів святого Миколая) — 22 травня і Миколи - Зимового (святого Миколая, Миколи Чудотворця, Миколая Мирликійського) -19 грудня. Весняного Миколая вшановують скромніше — вітають іменинників, святкують храми там, де церкви були освячені цього дня. Зимового Миколая, якого вважали покровителем хліборобства, повелителем стихій, Добрим (Угодником), вшановували пишно. Вірили в чудодійну силу святого: з ним пов’язані випадки чудесного ння замерзлих, утоплеників, подорожніх, що опинилися в біді. Саме тому Запорізьке козацтво вважало Святого Миколая за свого заступника, який рятує їх від усіляких стихій під час військових походів, як на суші, так і на морі. Також на  честь Святого Миколая на Запорізькій Січі споруджували церкви та оздоблювали його ікони пишними шатами із дорогоцінного  каміннямя та  золота. В давнину до цього дня (як і на Святий вечір, і на Водохреще) варили кутю з пшениці та ячменю, сподіваючись, що Миколай Добрий до з майбутнім урожаєм зернових. Починаючи від дня святої Варвари (17 грудня), три дні поспіль гуляли Миколаївські святки. У  далекому XVIII столітті, козаки та посполиті, з нагоди цього свята обов’язково варили пиво, за гостей і, незважаючи на піст, влаштовували танці з музиками, катання на конях та інші козацькі розваги. Павло Алеппський, архідиякон, який мандрував Україною в середині XVІ століття, трапезуючи у козаків, відзначав, що «у Землі Козаків нема вина, але навзамін його п’ють відвар з ячменю, дуже приємний на смак. Ми пили його замість вина, що ж було робити? Але цей ячмінний відвар прохолоджувальний для шлунку, особливо в літній час». У різних українських монастирях (Києво-Печерському, Густинському Троїцькому та ін.) гостям подавали «спочатку мед, потім пиво, за тим чудове червоне вино із власних виноградників», а також: «Поставили на стіл кухлі з пивом і соління парами». Відзначав чужоземець і щедрість отців церкви: «Нам привозили мед і пиво у великих діжках». Уже в XIX столітті на Миколая пиво в домашніх умовах не варили, цей напій виготовляли лише в монастирських, державних чи приватних броварнях. Але його охоче купували і виставляли віншувальникам, бо ще на зламі ХІХ-ХХ століть по околицях Києва в ці дні ходили з вітаннями, аналогічними різдвяним колядкам. Храмові (престольні) свята, зокрема й Миколая, в Україні відзначали із службою Божою, гостинами, провідуванням родичів. Це був піст, і тому готували пісні страви: пундики, пампушки, вареники з пісною начинкою, млинці, пекли білий хліб, калачі і пироги.