Меч, повешенный на волоске, по приказанию сиракузского тирана дионисия, над головой его придворного или , когда последний позавидовал положению дионисия и захотел быть на его месте. «таково счастье царей», сказал дионисий, «они среди своего благополучия находятся в постоянной опасности». теперь, в переносном смысле, . м. означает такое стечение обстоятельств, когда человеку постоянно угрожает опасность. выражение: «над ним висит меч» означает, что над этим человеком каждую минуту может разразиться страшное несчастье, несмотря на все его видимое благополучие. рассказывают, что сиракузский царь дионисий, желая охладить зависть к себе одного из своих приближенных по имени , раз посадил его на свое место, причем тот, поднявши вверх глаза и увидевши над своей головой меч, висящий на волоске, быстро отскочил в сторону. тогда дионисий сказал ему, что если наслаждение властью тирана и велико, то зато велика и опасность, угрожающая ему каждую минуту.
На сторінках роману „Айвенго” триває вічна боротьба добра і зла, справедливості й підступності. Людському і суспільному злу В. Скотт протиставляє вічні цінності. Письменник з великою майстерністю викриває вади й недоліки людей, але при цьому він завжди залишається об’єктивним, помічаючи в людині як добре, так і погане. Айвенго — ідеальний лицар. Пряме і переносне значення слова лицар збігаються, коли йдеться про нього. Створюючи образ Айвенго, Вальтер Скотт нагадує своїм співвітчизникам про поняття, найважливіші для благородної людини: чесність, справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній дамі. В образі Айвенго втілено ті риси, які письменник хотів би бачити і у сучасних йому аристократах. Зовсім інший Бріан де Буагільбер. З’являється як сувора, тверда людина. Видно його відношення до церкви, його віра. Незважаючи на свій титул священної особи він досить вульгарно говорить про саксонську принцесу Ровену, зовсім не як духовна особа. І ми бачимо його не як позитивного персонажа. Гордий та самовпевнений, він терпить нищівний удар по самолюбству. Далі він, можливо з причини втрати авторитету, вдаряється в усі тяжкі. Він бере в полон Ревекку і просто губить голову. Він закохується в Ревеку, видна його внутрішня боротьба. Він готовий відмовитися від свого титулу, імені, він готовий кинути себе, знеславити заради своєї пристрасті. В його душі йде запекла боротьба. Ось коли перед нами постає він справжній! Пристрасна натура, сильний дух... Але його душа вже знівечена постійною жорстокістю і насильством. Айвенго і Бріан де Буагільбер – сміливі воїни, але у творі вони протиставлені один одному. Вони суперники й вороги, які уособлюють дві різні моральні позиції.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
