Сприйняття минулого з часом мимоволі змінюється. З одного боку, ми стаємо менш залежними від тих, хто "робив історію", ставав її героями чи антигероями, все менше маємо до них "сентиментів". Значно важливішими для нас стають джерела, яких історики відкривають дедалі більше, або аналізують у ширшому контексті.
З другого боку, час невпинно поглиблює прірву між нами та історичною минувшиною. Ця неуникнена дистанція провокує до того, що історики називають модернізацією.
Модернізація в історії становить чи не найбільший бар'єр для розуміння минулого. Це коли на речі та явища далекої минувшини ми дивимося очима людини з сучасним життєвим та освітнім досвідом - немотивовано переносимо цілком сучасні мисленневі практики та стереотипи на інші епохи.
В выражениях всегда сначала выполняется умножение и деление, затем сложение и вычитание. Если несколько чего-то, то по порядку от начала до конца. Если в выражении есть скобки, делаются сначала они, независимо от того, что в них - сложение, умножение и тд.
В первом сначала умножаем, потом складываем. 2*8=16, да +30 = 46
Во втором сначала делим, затем вычитаем. 24/6=4, 53-4=49
В третьем мы видим скобки, значит сразу выполняем их в первую очередь. 30+7=37, 80-37=43
В четвертом опять скобки. 21-15=6, 6/3=2
