Введите поисковой запрос
Расширенный поиск
ВОЙТИ / ЗАРЕГИСТРИРОВАТЬСЯЕдиное окно доступа к образовательным ресурсам
ДИСКРЕТНАЯ МАТЕМАТИКА: МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ДЛЯ РЕШЕНИЯ ЗАДАЧ ПО КУРСУ
Автор/создатель: Азарнова Т.В., Булгакова И.Н.
13
Голосов: 12
Данная работа содержит краткое изложение теории множеств, бинарных отношений и комбинаторики, соответствующее курсу лекций по дисциплине "Дискретная математика", читаемому на факультете ПММ. Пособие содержит ряд примеров, демонстрирующих использование изложенной теории для решения конкретных задач. Для закрепления материала в конце параграфов приведены задачи для самостоятельного решения, которые могут быть также использованы для проведения практических занятий.
Приведенный ниже текст получен путем автоматического извлечения из оригинального PDF-документа и предназначен для предварительного просмотра.
Изображения (картинки, формулы, графики) отсутствуют.
Страницы ← предыдущая следующая →
1 2 3 4 5 6
11
Теория множеств
1) последовательности непустых множеств Χ 1 , Χ 2 ,..., Χ n ,..., такой, что
Χ 1 ⊃ Χ 2 ⊃ ... и Ι Χ n = ∅ ;
n∈Ν
2) последовательности множеств, отличных от универсального множества
Λ , такой, что Χ 1 ⊂ Χ 2 ⊂ ... и Υ Χ n = Λ ;
n∈Ν
3) семейства множеств такого, что пересечение любого конечного числа
множеств из этого семейства непусто, а пересечение всех множеств пусто.
§ 2. Прямое произведение множеств.
Бинарные отношения
Произведением (или декартовым произведением) Χ 1 × Χ 2 двух
непустых множеств Χ 1 и Χ 2 будем называть множество упорядоченных
пар (x1 , x 2 ), где x1 ∈ Χ 1 , x 2 ∈ Χ 2 . Это понятие выросло из понятия
декартовой системы координат. Данное понятие можно обобщить и на
случай n множеств. Если Χ 1 , Χ 2 ,..., Χ n - n непустых множеств, то их
произведение состоит из всевозможных упорядоченных наборов
(x1 , x 2 ,..., x n ) , x k ∈ Χ k , k = 1,..., n элементов этих множеств. Если множества
Χ 1 = Χ 2 = ... = Χ n = Χ , то их произведение Χ 1 , Χ 2 ,..., Χ n обозначается
Χ n . Так, символом R n обозначается множество упорядоченных векторов n
вещественных чисел.
Любое подмножество из произведения Χ ×Υ называется бинарным
отношением. Если Χ =Υ , то бинарное отношение называется бинарным
отношением на множестве Χ . Бинарные отношения обозначаются буквами
φ , ρ , f ,... Если пара (x, y ) принадлежит бинарному отношению ρ , то пишут
(x, y )∈ ρ или x ρ y .
Для задания бинарного отношения ρ используют те же методы, что и
для произвольных множеств, кроме того, бинарное отношение, заданное на
конечном множестве Χ , можно задать в виде графа, а бинарное отношение
на множестве R можно задать в виде декартовой диаграммы. Под графом
бинарного отношения мы понимаем схему, в которой элементы множества
Χ изображаются точками на плоскости, элементы x, y ∈ Χ , такие, что пара
(x, y )∈ ρ соединяются стрелкой, направленной от x к y , пары (x, x )∈ ρ
изображаются петлей вокруг точки x . Под декартовой диаграммой
понимают изображение пар (x, y ) ∈ ρ в декартовой прямоугольной системе
координат.
Областью определения бинарного отношения ρ называется множество
D ρ = {x ∈ Χ : ∃y (x, y )∈ ρ }.
Областью значений бинарного отношения ρ называется множество
R ρ = {y ∈Υ : ∃x (x, y )∈ ρ }.
12
Теория множеств
Бинарное отношение ρ на множестве Χ называется рефлексивным,
если для любого x ∈ Χ пара (x, x ) ∈ ρ . Если Χ - конечное множество, то
рефлексивность бинарного отношения ρ означает, что на графе данного
бинарного отношения вокруг каждой точки x из Χ есть петля. Если Χ = R ,
то рефлексивность бинарного отношения ρ с точки зрения декартовой
диаграммы означает, что в число изображенных точек войдут все точки
прямой y ( x) = x .
Бинарное отношение ρ на (4,2 ), .
(2,3), (2,4), (2,5) (5,1), (5,2)
Пошаговое объяснение:
Існу іб побудови графіка функції, що базується на аналітичному дослідженні функції.
Дослідження проводиться за такою приблизною схемою:
1) з'ясування області визначення функції;
2) вирішується питання про парності або непарності функції;
3) досліджується періодичність функції;
4) знаходять точки перетину кривої з осями координат;
5) знаходять точки розриву функції і визначають їх характер;
6) проводять дослідження на екстремум, знаходять екстремальні значення функції;
7) шукаються точки перегину та інтервали опуклості та угнутості кривій;
8) відшукання асимптоти кривій;
9) отримані результати наносять на креслення і отримують графік досліджуваної функції.
Приклад. Провести повне дослідження функції Провести повне дослідження функції та побудувати її графік.
1) Функція визначена всюди, крім точок Область визначення функції.
2) Функція непарна, тому що f(-x) = -f (x), і, отже, її графік симетричний відносно початку координат. Тому обмежимося дослідженням тільки для 0 ≤ x ≤ +∞.
3) Функція не періодична.
4) Так як y = 0 лише при x = 0, то перетин з осями координат відбувається тільки на початку координат.
5) Функція має розрив другого роду в точці точки розриву функції, причому точки розриву другого роду, . Принагідно зауважимо, що прямавертикальна асимптота – вертикальна асимптота.
6) Знаходимо Перша похідна функції і прирівнюємо її до нуля: точки екстремуму функції, звідки x1 = -3, x2 = 0, x3 = 3. На екстремум треба досліджувати тільки точку x=3 (точку x2=0 не досліджуємо, тому що вона є граничною точкою проміжку [0, +∞)).
В околиці точки x3=3 має: y’>0 при x<3 та y ’<0 при x>3, отже, в точці x3 функція має максимум, ymax(3)=-9/2.
Знайти першу похідну функції
Для перевірки правильності знаходження мінімального та максимального значення.
7) Знаходимо друга похідна функції. Бачимо, що y’’=0 лише при x = 0, при цьому y”<0 при x<0 та y”>0 при x>0, отже, в точці (0,0) крива має перегин. Іноді напрямок угнутості може змінитися при переході через розрив кривої, тому слід з'ясувати знак y" і близько точок розриву функції. У нашому випадку y”>0 на проміжку точки перегину функції i y”<0 на увігнутість і опуклість функції, отже, на крива ввігнута і опукла на як визначити увігнутість функції.
Знайти другу похідну функції
8) з'ясуємо питання про асимптоту.
Наявність вертикальної асимптоти визначення асимптоти встановлено вище. Шукаємо горизонтальні: як знайти асимптоти, отже, горизонтальних асимптот немає.
Знайдемо похилі асимптоти: похилі асимптоти, похила двостороння Асимптота, виходячи з цього, y=-x – похильна двобічна асимптота.
9) Тепер, використовуючи отримані дані, будуємо креслення:
