Абітурієнти на вступному іспиті з математики одержали такі бали:

10, 10,11, 9, 7, 9, 8, 7, 6, 5, 5, 5, 7, 8,

11, 5, 6, 9, 9, 10, 5, 11, 6, 5, 7, 7, 6, 7, 8,

10, 5, 7, 9, 11, 10, 5, 5, 5, 6, 11.

Побудуйте частотну таблицю та знайдіть моду,

медіану, об'єм вибірки та відносну частоту. Зобразіть

інформацію у вигляді гістограми.

Будь-ласка до ть, дуже потрібно)

1) Шейный отдел позвоночника в связи со сложными движениями головы обладает значительной длиной и очень большой подвижностью. Подвижность обусловливается своеобразной формой позвонков, Которые имеют седлообразные сочленовные поверхности. Такие позвонки называют гетероцельными. Угол поворота головы достигает обычно 180º.

2) Своеобразно строение грудины у птиц. Она представляет широкую, слегка выгнутую наружу костную пластинку, к краям которой причленяются грудные ребра. У огромного большинства современных птиц грудина несет костный киль. К килю симметрично слева и справа прикреплены мышцы, приводящие в движение крылья.

3) Обращает внимание относительно громадный объем мозговой коробки и огромные глазничные впадины, что связано с развитием головного мозга (главным образом его полушарий) и очень крупными глазными яблоками. Глаза у птиц являются важнейшим органом чувств. Челюсти, как правило, сильно вытянуты, и кости их срастаются между собой. Возникает весьма совершенный, прочный хватательный аппарат. Кости мозговой коробки тонкие и срастаются очень рано. В итоге коробка легка и прочна. Добавим к этому, что ряд костей черепа пневматичен.

4) Передние конечности и их пояс в связи с при к полету имеют ряд особенностей. Пояс состоит из лопатки, коракоида и ключицы, которые своими проксимальными концами формируют площадку для причленения плечевой кости. Лопатка длинная, саблевидно изогнутая, лежит на ребрах, по которым она может свободно скользить. Коракоид, развитый очень сильно, одним концом упирается в грудину, другой конец дает опору для причленения плеча. Левая и правая ключицы срастаются между собой, образуя характерную для птиц вилку, придающую поясу особую упругость.

5) Скелет самого крыла состоит из всех типичных для пятипалой конечности отделов. При этом плечо и предплечье существенно не изменены, а кисть, наоборот, имеет ряд своеобразных особенностей. Запястье сильно редуцировано. Его проксимальные части срастаются в две косточки, а дистальные - с пястью. Пясть состоит из двух удлиненных костей, сращенных как в проксимальном, так и в дистальном отделе и образующих в итоге сложную пястно-запястную кость. Из пальцев сохраняются только три - второй, третий и четвертый, при этом только третий палец имеет две фаланги, а второй и четвертый по одной.

Я упевнена, що будь-яка людина, яка почула або прочитала десь, що в якому-небудь морі плаває велика нафтова пляма, подумає: "А мені яке діло? І так турбот повно!" Ця ж людина вихідного дня йде зі своєю родиною до лісу — відпочити на природі. Йдучи, залишає після себе купу сміття і непотушене багаття. Ну й що? Адже до величезної кількості нафти в морі їй немає ніякого діла...
Про те, що наша планета переживає екологічну кризу, я, звичайно, чула. Хоча, як і більшість людей, не замислювалася про це. Вирубують ліси? Ну й що? Адже те, що видно з мого вікна, не зріділо! Забруднюються ріки? Я плаваю в басейні і п'ю мінеральну воду. Винищуються тварини? А мій кіт Маркіз живий-здоровий.
Якось, відпочиваючи влітку на дачі, я пішла викупатися в ставку — басейнів у нас у селищі немає. Ледве ввійшла у воду, як відчула сильний біль у ступні правої ноги. Вилізла на берег і оглянула ногу. Ну, так і є, чимось порізалася. Я кульгала кілька днів і думала: "Ну хто кинув у воду іржаву залізяку? Кому таке спало на думку?" Потім зрозуміла, що таке спало на думку такій же людині, як і я. Людині, котра вважала, ніби екологія — це щось таке, що її не стосується. Виходить, що стосується всіх.
Чому ми не звертаємо уваги на те, що діється навколо нас? Чому не рятуємо власний "будинок" — нашу Землю? Чому не шануємо природу, яка береже нас? Хоча, звичайно, зараз багато говорять про необхідність оберігати і захищати навколишнє середовище. Чи не пізно? Хочеться вірити, що ні.
Іноді мені здається, що апокаліпсис все-таки може гримнути — ми самі знищимо нашу планету. Не комета, не землетрус і не глобальне потепління, а ми — люди. Кимось керує спрага наживи, хтось просто сповідує філософію "пофігізму". Намагаються щось зробити "зелені", але їм мало поки що вдається.
Я розумію, усі заводи з їхніми трубами, що димлять, не зупиниш, кількість автомобілів з їхніми вихлопними газами не зменшиш. Але якщо кожний буде хоча б кидати банки від "кока-коли" і палички від морозива в урни, не залишати в лісі купи сміття після пікніка, ретельно загасить багаття — це вже буде добре.