Арифматическая прогрессия задана формулой ​

Искусство является неотъемлемой частью жизни каждого государства, города и человека. Слово "искусство" имеет множество определений, характеристик и особенностей, но каждый человек представляет его по - своему.
По моему мнению, искусство - это образное отражение реальности, главной целью которого является приобщение человека к прекрасному, чувственному, интересному и красивому, порой даже к необъяснимому и противоречивому. Я думаю, что кино, живопись, архитектура и другие виды искусства должны вызывать различные эмоции, чувства и мысли в душе и разуме человека. Несомненно, одно и то же произведение искусства может вызывать совершенно противоположные чувства в душах людей.
Искусство играет огромную роль в нашей жизни, пока оно заставляет нас задумываться над важными проблемами и вещами, происходящими вокруг нас, пока искусство волнует сознание человека и не оставляет нас равнодушными.
Я люблю читать. Чтение расширяет мой кругозор, делает меня более эрудированной. Из книг я узнаю много новых интересных вещей о окружающем мире, об жизни человека, о его ценностях, чувствах. Классическая литература воспитывает характер, прививает нравственные черты. Чтение произведений классиков, таких как Пушкин, Лермонтов, Толстой, Тургенев, Достоевский обогащают мой внутренний мир, дают понятие о таких ценностях как честь и достоинство. Так же из книг мы узнаем о дружбе, любви, предательстве, ненависти, сочувствии и других вещах. Но я считаю, что нужно читать не только классическую мировую литературу, но и книги современных авторов. Всё - таки в их произведениях все чувства, проблемы и ценности адаптированы под современное общество. Из книг наших современников мы можем найти конкретное решение проблемы в нашем обществе, в наш век.
Если говорить о чувстве прекрасного, развитии вкуса, то мне нравится искусство фотографии. Через фотографию автор выражает свой внутренний мир на предметах окружающего мира, на природе. В работах фотографов мы видим их стиль, их вкус, взгляд на жизнь, и тем самым можем пересмотреть свои ценности, и иногда использовать их мировоззрения для самосовершенствования. Очень часто я просматриваю работы современных фотографов, фотографов разных стилей и направлений и могу сказать, что каждый из них видит мир по-своему. Фотография для них это самовыражения. Для меня она значит тоже самое.
Кроме литературы и фотография, я также интересуюсь кино. Фильмы подобны книгам. Они выполняют ту же функцию. Для меня фильмы это не только хорошо провести время, но и повод задуматься над актуальностью проблемы, затронутой в нём.
В заключение я хочу сказать, что искусство оказывает огромное влияние на мою жизнь. Без искусства моя жизнь была бы скучной, однообразной и бессмысленной. Искусство вносит в мою жизнь нотки прекрасного.

Усмішка ()черга зібралася на міському майдані о п'ятій ранку, коли перегук півнів долинав із далекого, вкритого інеем селища й ніде не світилося. тоді повсюди над зруйнованими будинками висіли клапті туману, та ось тепер, о сьомій ранку, він почав зникати з появою перших ознак світанку. дорогою парами, втрьох іще йшли люди — був саме ярмарковий і святковий день.хлопчина стояв позаду двох чоловіків, котрі голосно розмовляли між собою, і в чистому холодному повітрі звучання їхніх слів було ще різкішим. він тупцював на місці й хекав на свої червоні, обвітрені руки, позираючи то на засмальцьований, з цупкої мішковини одяг ів, то на довгу вервечку чоловіків та жінок попереду.— агов, хлопче, а ти що тут робиш спозаранку? — почувся чоловічий голос у нього за спиною. —  це моє місце, я зайняв тут чергу, — відповів хлопець.—  ти б краще віддав своє місце комусь тямущому, а сам забрався б геть! —  не чіпай хлопця, - втрутився, різко обернувшись, один із чоловіків, які стояли попереду.—  я , — чоловік, котрий стояв позаду, поклав руку хлопчині на голову, а той, насупившись, скинув її. — просто подумав: якось дивно — дитина вже на ногах із самого ранку.—  цей хлопець тямить у мистецтві. зрозумів? — сказав захисник, чоловік на прізвище грігзбі. — як тебе звати, малий? —  том.—  наш том не схибить, плюне як слід. чи не так. томе? —  ще й питаєте! у черзі засміялися.попереду продавали гарячу каву в надщерблених філіжанках.поглянувши туди. том побачив маленьке палахкотливе вогнище й іржавий казанок, де шумувало вариво. це не була справжня кава. її запарили з якихось ягід, зібраних за містом, і продавали по пенні за філіжанку, щоб зігріти шлунок, та негусто було покупців, бо мало в кого вистачало на це грошей.том вдивлявся поперед себе, де за поруйнованою вибухом кам'яною стіною зникав кінець черги.—  кажуть, вона усміхається, — мовив хлопець.—  атож, усміхається, — відповів грігзбі.—  кажуть, вона з фарби і полотна.—  так. тому мені й здається, що вона не справжня. та, справжня, я чув, колись давно на дошці була намальована.—  кажуть, їй чотириста років.—  якщо не більше. ніхто не знає напевне, який тепер рік.—  дві тисячі шістдесят перший! —  правильно, хлопче, так тільки кажуть. брехня. може, вже трьохтисячний чи п'ятитисячний! хто знає? довгенько тривала уся ця колотнеча. а нам дісталися самі кісточки та ратички.2. яким постає життя людей у першому абзаці? обґрунтуйте відповідь цитатами.3. якою    була    кава,    що    продавали    в    черзі? як опис кави пов'язаний з тим фактом, що картину вважали несправжньою. 4. чим том відрізнявся від інших людей у черзі? ! > . що надає зображеній в уривку картині життя загрозливого характеру? наведіть відповідні цитати.поволі просуваючись, вони човгали холодною бруківкою.—  коли вже ми її побачимо? — непокоївся том.—  ще кілька хвилин, не більше. її відгородили, напнувши оксамитову стрічку на чотири мідних кілочки, за всіма правилами, щоб люди не підходили надто близько. і пам'ятай, томе, жодного каміння. у неї заборонили жбурляти каміння.—  гаразд, сер.сонце піднімалося на небосхилі дедалі вище, несучи тепло, яке змусило чоловіків поскидати страхітливу одіж та брудні капелюхи.—  чому всі ми стоїмо в черзі? — роздумуючи, запитав том. — чому всі мусять плювати? грігзбі й не глянув на нього, він дивився на сонце, міркуючи, котра година.—  ну, томе, є купа причин для цього, — він звично заклав руку до кишені, якої вже давно не було, шукаючи неіснуючу цигарку. том бачив цей жест мільйон разів. — тут вся річ у ненависті. ненависті до всього, пов'язаного з минулим. скажи мені. томе, як ми дожилися до такого? замість міст — звалища мотлоху, шляхи від бомб ніби викорчувані, а половина полів уночі світиться від радіації. ото я й запитую, томе, хіба це не огидний безлад? —  так, сер. так воно і є.—  тож-бо, томе. людина ненавидить те, що зламало її, покалічило їй життя. и тд