Умоляю полностью не делайте вот так: лвтчовтьвтвтвт

У древніх греків існувала легенда про сузір'я Великої і Малої Ведмедиць. Всемогутній бог зевс вирішив взяти собі в дружини прекрасну німфу Калісто, одну із служниць богині афродіти, всупереч бажанню останньої. Щоб позбавити Калісто від переслідувань богині, зевс обернув Калісто у Велику ведмедицю, її улюбленого собаку – в Малу Ведмедицю і узяв їх на небо.

За незапам'ятного часів у царя ефіопів Цефея була красуня-дружина – цариця Касіопея. Одного разу Касіопея мала необережність похвастати своєю красою у присутності нереід – мешканок моря. Образившись, заздрісні нереїди поскаржилися богу моря Посейдону, і він напустив на береги Ефіопії страшне чудовисько – Кита. Щоб відкупитися від Кита, який спустошував країну, Цефей змушений був за порадою оракула віддати на поживу чудовиську свою улюблену дочку Андромеду. Її прикували до прибережної скелі. Кожну хвилину Андромеда чекала, що з морської пучини випірне Кит і проковтне її. В цей час герой стародавньої Греції Персей здійснював один з своїх подвигів: він проник на відокремлений острів на краю світу, де мешкали три страшні жінки – горгоны з клубками змій на голові замість волосся. Погляд горгони перетворював на камінь все живе. Скориставшись сном горгон, Персей відсік голову одній з них на ім'я Медуза. З її тіла випорхнув крилатий кінь Пегас. Дві інші горгоны, прокинувшися, хотіли кинутися на Персея, але він схопився на крилатого Пегаса і, тримаючи в руках дорогоцінну здобич – голову Медузи, полетів додому. 

Пролітаючи над Ефіопією, Персей помітив приковану до скелі Андромеду. До неї вже прямував Кит, що випірнув з морської пучини. Персей вступив в смертельний бій з чудовиськом. Здолати кита вдалося лише після того, як на нього впав погляд мертвої голови Медузи. Кит скам'янілий, перетворившися на невеликий острів. Персей розкув Андромеду, привів її до Цефея, а згодом одружився на ній.Головних героїв цього міфу фантазія стародавніх греків помістила на небо. Так з'явилися назви сузір'їв Цефея, Касіопеї, Андромеди, Персея, Пегаса, Кита.

1. в конце xiii — начале xiv в. на руси начинается процесс преодоления феодальной раздробленности, возникают предпосылки для образования централизованного государства. в отличие от западной европы, на руси этот процесс имел ряд особенностей: > во-первых, монголо-татарское нашествие прервало наметившиеся в xiii в. объединительные процессы. борьба за свержение монгольского ига определяла само существование руси как самостоятельного государства. политические объединения отдельных княжеств в единое государство стали определяющими; > во-вторых, развитие городов и внутренней торговли не достигло такого уровня, как на западе, еще не возникли буржуазные отношения, а именно этот фактор стал главной социально- предпосылкой создания единых государств в западной европе; > в-третьих, единое государство на руси складывалось на основе многих народностей, и к началу xiv в. российское государство носило многонациональный характер; > в-четвертых, процесс объединения земель в единое государство был обусловлен необходимостью защиты от внешних врагов — татар, турок, поляков, немцев и т. д. можно выделить следующие этапы образования единого российского государства: > первый этап — конец xiii — 80-е гг. xiv в. — хозяйственный подъем в землях, возвышение московского княжества и начало объединения земель вокруг москвы; > второй этап — 80-е гг. xiv — вторая четверть xv в. — дальнейшее объединение земель вокруг москвы, борьба великого московского князя с московскими удельными князьями; > третий этап — вторая половина xv — начало xvi в. — образование единого государства.