Pu 3. Упрощение выражения с использованием распределительного свойства
Умножения. Приведите пример​

Важнейшей отраслью китая продолжает оставаться  сельское хозяйство. в структуре сельскохозяйственного производства по-прежнему господствует растениеводство. по разнообразию возделы­ваемых культур китай — одна из первых стран мира. по производству многих культур страна занимает лидирующее положение: китай зани­мает 1 место в мире по производству пшеницы, риса, чая, хлопчатника, картофеля, лука, чеснока и многих видов овощей, 2 место — по сбору кукурузы, сои, табака и мандаринов, 3 место — по производству сахар­ного тростника. по поголовью свиней, овец и птицы китай занимает 1 место в мире, а по поголовью крупного рогатого скота — 3 место в мире, однако животноводство страны отличается низкой продук­тивностью. китай можно разделить на четыре  сельскохозяйственных района. два главных района находятся на востоке страны: «жёлтый китай», расположенный на севере и северо-востоке страны и специализирую­щийся на производстве пшеницы, ячменя, гаоляна, кукурузы, сои, сахар­ной свёклы, картофеля, здесь развито молочно-мясное скотоводство и свиноводство; на юго-востоке страны располагается «зелёный китай» — рис, арахис, чай, хлопчатник, цитрусовые, сахарный тростник, шелковод­ство, свиноводство.  на западе китая находятся отсталые аграрные регио­ны: на северо-западе (синцзян-уйгурский автономный район) располо­жен «сухой китай», специализирующийся на экстенсивном кочевом скотоводстве с очагами земледелия; на юго-западе (тибет) — «холод­ный китай», где получило развитие

Шлюбна пора у лисиць настає в середині лютого і триває всього де­кілька тижнів. У цей час навколо однієї самки збирається декілька самців; вони не відходять від неї ні на хвилину і залицяються до неї, подібно до того, як це роблять собаки. У цей період запах їхніх виділень стає осо­бливо різким, і частіше, ніж звично, чується їхній гавкіт. Справа не об­ходиться, звичайно, без бійок між суперниками. Коли самка завагітніє, вона залишає нору і поселяється в густому чагарнику, розташованому поблизу від вибраної для пологів нори. У цей час, за Бекманом, вона відвідує і розширює різні нори і нарешті поселяється в такій місцевості, яку останнім часом найменше відвідували люди і собаки. Розташована ця нора в затишному місці або лежить відкрито — на це вона не звер­тає уваги. У тому разі, якщо потрібної нори не знайдеться, лисиця сама вириває її або влаштовує собі кубло в дуплі дерева, під купою каміння, хмизу, або ж просто в заростях чагарнику, і м’яко вистилає його шерстю. Ще під час вагітності самка починає потроху вискубувати на собі шерсть по всьому череву, від пупка до самого горла. Вона це робить з подвійною метою: по-перше і головним чином, для того, щоб відкрити соски для очікуваного потомства, а по-друге, щоб ту шерсть використати на теплу і м’яку підстилку майбутнім дитинчатам. Пологи настають через дев’ять тижнів, або 60—63 дні, після спаровування, звичайно в кінці квітня або на початку травня. Кількість дитинчат коливається між 3 і 12; найчастіше в кублі знаходять 4—7 лисенят. За дослідженнями Пагенштехера, вони з’являються на світ сліпими та із закритими вухами; вкриті дуже гладкою, короткою бурою шерсткою з жовтуватими і сіруватими на кінчиках волосками і мають чалу смугу, яка різко виділяється на лобі, білий кінчик хвоста і маленьку білу нечітку плямочку на грудях. Вони вкрай незграбні, неповороткі та спочатку розвиваються дуже повільно. Очі у них розплю­щуються тільки за два тижні, однак до цього ж часу прорізаються всі зуби. Мати ставиться до них дуже ніжно, перші дні не залишаючи їх ні на мить, а згодом якщо і йде кудись, то лише вечірньої пори і ненадовго, заздале­гідь вживши всіляких заходів, щоб приховати їхню присутність.Через місяць або півтора після свого народження маленькі хижаки, вкриті червонувато-сірою шерсткою, наважуються тихої днини виходити з нори, щоб погрітися на сонечку і погратися на волі одне з одним або з матір’ю. Мати приносить їм удосталь поживи та ще з перших тижнів при­мушує їсти і навіть ловити мишей, пташок, жаб і жуків. У цей час лисиця стає ще обережнішою і при щонайменшому шумі відводить їх назад у нору, а якщо чує переслідування, то тягне їх у зубах в іншу нору. Навіть у мить найсерйознішої небезпеки вона поспішає схопити дитинча, щоб донести його до безпечного місця. В кінці червня молоденькі лисички вже беруть участь у материнському полюванні, а іноді й самостійно виру­шають на лови зайчат, маленьких мишей, пташок, не нехтуючи і жуками. В кіпці липня дитинчата зовсім залишають нору і йдуть разом з матір’ю на хлібні поля, які обіцяють їм багату здобич і забезпечують цілковиту безпеку. Коли жнива спустошать поля, вони перебираються в густі чагар­ники, в степи, в зарості очерету. Пізньої осені вони нарешті остаточно відділяються від матері та починають самостійне життя.