РІДНА МОВА ЯК ЦЕ БУЛО Було це давно, ще за старої Австрії, у 1916 році. У купе першого класу швидкого потяга Львів-Відень їхало чотири пасажири: англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Бог- дан Косів. Розмовляли на різні теми. Нарешті заговорили про мови: чия краща, якій з них належить світове майбутнє. Першим заговорив ан- глієць: — Англія — країна великих завойовників і мореплавців, які рознес- ли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова — мова Шек- спіра, Байрона, Діккенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених. — У ЖОДНому разі, — гордовито заявив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій — Німеччини й Австрії, які займають більше поло- вини Європи... І тому, безперечно, німецька мова має світове значення. Італієць усміхнувся і тихо промовив: Панове, ви обидва помиляєтеся. Італійська мова — це мова со- нячної Італії, мова музики й кохання, а про кохання мріє кожен... Тому італійській мові належить бути провідною у світі. Українець довго думав і нарешті промовив: – Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство й можливості ваших мов... Я своєю мовою можу скласти... вірш, де всі слова будуть почина- тися на «С». Якщо ваша ласка послухати:Який план ?
