У баладі "Світязь" з водою (озером) пов'язана тема смерті і відродження народу, його духовної сили. Синій (блакитний) колір символізує довіру, безкінечність, сум. Це небесний колір і колір води. У культурі християн він також асоціюється з вічної божественної силою. Означає також чеснота, добру славу, вірність. Білий колір — символ невинності, чистоти, до праведності, світла, сонця, життя, святості. У християн традиционый білий позначає спорідненість з Богом. Одночасно білий має протилежне значення: це знак смерті, порожнечі, мовчання. Поет використав різні значення білого кольору в баладі "Світязь".
Народ Туганового держави до приходу ворогів жив щасливо і радісно. Проте з приходом гнобителів ("чорної сили") життя людей загрожує небезпека: "Біле нас огортає...". Білі квіти, які перетворилися дівчата і жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту і невинність, життя у відповідність з Божими заповідями. Однак тим, хто загрожує всьому "білому" (тобто чистому, вільному, доброчесного), квіти несуть смерть. Лілія (купава) - символічне втілення краси та чистоти. Водночас вона - символ смерті, відданості, помсти покійника, квітка Пресвятої Діви. Білі купави в баладі А. Міцкевича "Світязь" втілюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Зелений колір - символ природи, молодості, родючості, краси, радості, життя. Білі купави в "зеленому листі" втілюють віру поета в свій народ, в продовження його життя, нове відродження, вільне існування. Зілля - символ смерті і відродження; магічного впливу на почуття, вчинки людини, її долю; оберіг від нечисті. У перекладі балади А. Міцкевича "Світязь" використовується метафора "цар-зілля", підкреслюючи думку про те, що прагнення до свободи - найбільше і найсильніше, яке живе в народі.
Структура биогеоценоза (экосистемы) видовая структура биогеоценоза. формирование биогеоценоза осуществляется за счет межвидовых связей, которые определяют его структуру, т. е. строения и функци-нирования экосистемы. различают видовую, пространственную и трофическую структуру биогеоценоза. под видовой структурой биогеоценоза понимают разнообразие в нем видов и соотношение численности или биомассы всех входящих в него популяций. организмы разных видов неодинаковыми требованиями к среде, поэтому в разных экологических условиях формируется неодинаковый видовой состав. если биологические особенности какого-то вида резко отличаются в этом плане от других видов, то этот вид вследствие конкуренции выпадает из сообщества и входит в другой, соответствующий ему биогеоценоз. другими словами, в каждом биогеоценозе происходит естественный отбор наиболее приспособленных к данным экологическим условиям организмов. различают бедные и богатые биогеоценозы. в полярных ледяных пустынях и тундрах при крайнем дефиците тепла, в безводных жарких пустынях, сильно загрязненных сточными водоемах сообщества крайне бедны , поскольку лишь немногие из них могут адаптироваться к таким неблагоприятным условиям. в тех же биотопах, где условия абиотической среды близки к оптимальным, наоборот, возникают чрезвычайно богатые сообщества (общее число видов живых организмов в таких экосистемах составляет от нескольких сотен до многих тысяч). примерами могут служить влажные тропические леса, сложные дубравы, пойменные луга. видовой состав молодых, формирующихся сообществ (например, молодые посадки сосны) обычно беднее сложившихся, зрелых.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
