Придумати вірш твір оповідання казку не жартуй з вогнем

Вогонь працював у Кози у печі –

Варив їй куліш, випікав калачі.

Вона ж годувала щоранку малят –

Трійко біленьких своїх козенят.

Ось мамі вже з дому рушати пора,

Лишається в хаті сама дітвора.

-        Ми будем слухняні, - синок запевня.

Куди ж це найменше спішить козеня?

Воно ж бо тихенько взяло сірники

І вогник маленький пуска між тріски,

-        Ану, як у мами моєї гори!

І ось уже дим потягнувсь догори…

Сердитий вогонь розходивсь, гоготить!

Сестричка з найменшим сховалась умить.

А брат не злякавсь:

-        101 подзвоню!

Врятують пожежні нас від вогню!

-        Алло! Загорілася хата в Кози!

Адреса: Діброва, провулок Лози,

А номер в нас другий,

Швидше сюди.

Мерщій порятуйте од злої біди!

Спішили сусіди – Лисиця й Ведмідь,

І Заєць – відомий усім скорохід.

І мчались в машині ген-ген із гори

Пожежники вмілі і мужні – Бобри.

Вогонь не давався, пручався, шипів,

Сердитий вогонь погасать не хотів.

Не дуже він любить сидить у печі,

Варити куліш і пекти калачі.

Пожежу згасили. Живі малюки.

І каже Бобер:

-        Не беріть сірники!

І мовить Коза:

-        Пам’ятайте завжди,

ЩО ГРА З ВОГНЕМ ПРИВЕДЕ ДО БІДИ!

 

То що призвело до пожежі у будинку Кози? Завдяки кому козенята були врятовані?

 

Давайте відпочинемо і виконаємо фізичні вправи. А до нам лічилочка.

 

Не вмикай на кухні газ – раз,

Не клади в запіч дрова – два,

В лісі сірників не три – три,

Не лишай вогонь в квартирі – чотири,

Не лягай при свічці спать – п’ять,

 

Іскра впала на підлогу – погасіть – шість,

Зачиніть вікно, коли в небі грім – сім,

У грозу під деревом не стійте в лісі – вісім,

Сірником не забавляйтеся знічев’я – дев’ять,

Пам’ятайте всі, про що в лічилці йдеться – десять.