P1v1=p2v2 как называется каждая буква​

Основу биологического оружия (бо) составляют биологические средства (бс), к которым относятся болезнетворные микроорганизмы (бактерии, вирусы, риккеты, грибки) и вырабатываемые некоторыми бактериями яды (токсины). биологические боеприпасы - авиационные бомбы, кассеты, контейнеры, распыляющие приборы, боеприпасы артиллерии, боевые части ракет, портативные приборы (генераторы аэрозолей, распыляющие пеной и т.д.) для диверсионного применения бс. характеристики биологических средств  - из класса бактерий - возбудители чумы, сибирской язвы, сапа, туляремии, холеры, мелиоидоза; - из класса вирусов - возбудители желтой лихорадки, натуральная оспа, энцефалиты, лихорадка денге и др.; - из класса риккетсий - возбудители сыпного тифа, пятнистая лихорадка скалистых гор, лихорадка цицигамуши и др.; - из класса грибков - возбудители бластомикоза, кокцидиоидомидоза, гистоплазоза.  для поражения животных используются: чума крупного рогатого скота, сибирская язва, сапа. для поражения растений использование ржавчины злаков, картофельной гнили, грибкового заболевания риса, а также насекомых вредителей: саранча, геесенская муха, колорадский жук.

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років» — музей в Києві, Україна. Розташований на схилах правого берегаДніпра, на Печерську.Музей входить до 10 музейних установ України, безпосередньо підпорядкованих Міністерству культури і туризму України.
Музей відкрито 17 жовтня 1974 року на честь 30-річчя зайняття України радянськими військами, у колишньому Кловському палаці на Печерську. Невдовзі розпочалося будівництво Меморіального комплексу «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років» на вулиці Січневого повстання, 44, який відкрився 9 травня 1981 року. Основою для будівництва став творчий задум та ескізний проект відомого скульптора Є. Вучетича та архітектора Є. Стамо. Роботи виконав авторський колектив скульпторів і архітекторів Києва та Москви: В. Бородай, В. Єлізаров (керівник), І. Іванов, Г. Кислий, І. Мезенцев, Ф. Согоян, М. Фещенко, В. Швецов та інші. На стадії попередньої розробки проекту в ньому брала участь Галина Кальченко, яка була натурницею для монументу «Батьківщина-мати».Меморіальний комплекс займає площу понад 10 га. До нього входять: музей з монументом «Батьківщина-мати», головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурними композиціями «Форсування Дніпра» й «Передача зброї», галерея героїв фронту і тилу з бронзовими горельєфними композиціями, чаша «Вогонь Слави», виставка бойової техніки і озброєння, окрема споруда, де розгорнуті постійно діючі реліквійні експозиції «Трагедія і доблесть Афгану», «На чужих війнах», відкриті для відвідування екскурсантів літак Лі-2 та гелікоптер Мі-24В.Головний експозиційний корпус музею — триповерхова споруда з площею перед нею, яка вміщує до 30 тисяч чоловік. Будівля музею є одночасно п'єдесталом для монумента «Батьківщина-мати» з листової нержавіючої сталі, звернутого обличчям до Дніпра.21 червня 1996 року музею надано статус національного. Відтоді він має офіційну назву: Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років».З перших днів по 1989 рік директором музею був Козлов Василь Андрійович.