Андрей вышел из школы и направился к школе со скоростью 80м/мин. через 10 мин. после выхода андрея к бассейну из школы отправился борис, скорость которого на 20 м/мин. больше, чем скорость андрея. через сколько минут после своего выхода андрей встретил бориса, если расстояние между школой и бассейном равно 1 км. 700 м?

Одним из самых почитаемых ремесел на Кубани издавна считается кузнечное дело. Раньше его называли просто – «ковань». Кузнецы считались главными мастерами. В городах было по несколько работающих кузниц, где день и ночь трудились над предметами быта – ковали ставни, подковы, ухваты, ножи, топоры, замки, украшения для мебели. 
 Особенно ценились мастера выковать тонкую и прочную кольчугу. Она была неотъемлемой частью гардероба всех мужчин, особенно в годы войны. Металлическая рубашка защищала человека от смертельных ударов противника.
В кузницах всегда было темно. Полумрак нужен был для того, чтобы вовремя увидеть, когда железо будет готово к ковке, приобретя соответствующий цвет от накаливания. 
В конце 19 века стало развиваться художественное направление ковки. Кузнецы придумали собственный орнамент, который отличал кубанскую ковку от остальных. Были выделены его 4 основные вида:

растительный (листья, цветы);меандровый (орнамент из непрерывного бордюра);зооморфный (изображения животных и птиц);геометрический.

Кружева из металла стали украшать заборы, окна и двери, крыши и парадные лестницы. Они стали памятником декоративно-прикладного искусства Кубани исторического значения.

Лише у небагатьох рослин насінина здатна проростати відразу ж після дозрівання (наприклад, верба, тополя). Насіння більшості рослин, навіть за сприятливих умов, певний час не проростає, бо перебуває у стані спокою. У цей час у насінині процеси обміну речовин, зокрема дихання, майже припиняються, а вміст води становить не більше 10-15 %. Тривалість періоду спокою у різних видів рослин неоднакова - від трьох тижнів до кількох місяців, а то й років.
Які умови потрібні для проростання насінини? Проростанням насінини називають сукупність процесів, які зумовлюють розвиток та вихід назовні паростка. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, вільний доступ повітря, що містить кисень, певна температура (мал. 121), а для деяких видів ще й світло. Наприклад, насіння озимої пшениці починає проростати за температури 0... +2 °С, а теплолюбних кукурудзи та перцю - при +8 ... 10 °С.
Для того щоб пришвидшити вихід насіння зі стану спокою, його певним чином обробляють. Так, насіння яблунь, груш, вишень, слив витримують у вологому піску за зниженої температури (0... +5 °С) від ЗО до 90 діб і більше, залежно від виду рослини. За цей час у насінині відбуваються відповідні фізіологічні зміни, і вона набуває здатності до проростання. Іншим виведення насінини зі стану спокою є ушкодження її оболонок, що відкриває доступ воді та повітрю до зародка (наприклад, конюшини, люцерни). Часто насіння зі стану сп кою виводять, обробляючи його біологічно активними сполукам (наприклад, фітогормонами).