ХАРАКТЕРНЫЕ ЧЕРТЫ ПОЗДНЕГО ВОЗРОЖДЕНИЯ
1.Продолжают строиться виллы, палацио;
2.В культовом строительстве наблюдается частичный возврат к базиликам;
3.Изменяются дворцы: от замка-крепости – к красивому городскому комфортабельному жилью;
4.Создаются теоретические труды по архитектуре;
5.Возрождение подготовило переход к стилям барокко и классицизму.
Объяснение:
Наблюдается отход от спокойной гармонии Высокого Возрождения, оживают готические мотивы, усиливается выразительность форм.
Вновь самое широкое развитие получает культовое строительство. Зодчие отказываются от центрического типа культовых зданий и скова возвращаются к базиликальному, во внешнем облике вновь появляется тяга к вертикальности.
Происходит разочарование в человека, в могуществе знаний и науки. Существенной чертой нового являются искания повышенной выразительности и «скульптурности» архитектуры. Особенно ярко это сказалось в творчестве великого скульптора и архитектора Микеланджело Буаноротти.
В целом для архитектуры позднего Возрождения характерна борьба двух направлений:
·Одно закладывало творческие основы будущего барокко;
·Другое, развивающее линию Высокого Возрождения, готовило формирование эпохи классицизма.
Новая линия развития зодчества в Италии во второй половине 16 века, когда начинают появляться черты барокко, получает наиболее яркое выражение в творчестве Микеланджело.
В конце 16 века появилось несколько архитекторов-теоретиков: Джакомо Бороцци да Виньола, Андреа Палладио, Лион Батиста Альберти.
Кроме трудов по теории архитектуры, Андреа Палладио успешно занимался и практическим проектированием. Он строил дворцы и виллы в разных городах Италии. Его сооружения отличаются парадностью, но не перегруженностью, характерной для барокко. Результатами его работы являются палаццо Вендрамина в Виченце и вилла Ротонда.
Джакомо да Виньола был теоретиком и практиком архитектуры, тяготеющим к стилю барокко, хотя в его творчестве встечаютя и элементы классики. Он стал приемником Микеланджело на строительстве Собора Петра в Риме. По проекту Виньолы были сооружены два меньших купола собора.
Виньола построил несколько палаццо и вилл, но по своей архитектуре они незначительны. В культовом строительстве интересной является церковь Иль Джезу в Риме. Джакомо да Виньоле принадлежат такие сооружения как дворец Фарнезе в Капрароле, вила папы ЮлияIII в Риме.
1. Мистецтво проектувати і будувати об’єкти, які оформлюють просторове середовище для життя і діяльності людини відповідно до призначення і естетичних поглядів суспільства.
В. архітектура.
2. Співвідношення між розмірами споруди і людиною, а також між всією спорудою та її частинами і деталями це … .
А. архітектурний масштаб;
3.Структурна основа, кістяк споруди, що надає їй цілісності, усталеності, довговічності це … .
Б. конструкція;
4. Мистецтво, головною метою якого є створення та оздоблення художніх виробів, що мають практичне призначення у побуті це.
А. декоративно-прикладне (ужиткове) мистецтво;
5. Назвіть 10 видів декоративно – ужиткового (прикладного)мистецтва.
ткацтво, гончарство, плетиво з лози, вишивання, витинання, писанкарство, малювання, ризблення, виризування, вязання
6. Процес спрощення предмета (в зображенні) за формою та кольором на основі відбору найвиразніших його рис
В. стилізація.
7. Великодній оберіг, декорований традиційними символами, які намальовані за до воску й барвників та сучасних технологій і оздоблення, який несе в собі прості образи: благополуччя, достаток, сімейне щастя, здоров
В. писанка.
8. Як називається художник що спеціалізується на оформленні навколишнього світу засобами графіки, який працює з вивісками, плакатами, емблемами, рекламними щитами, фірмовими знаками?
Б. графічний дизайнер;
9. Елемент культури іб впливу на споживача з метою донести інформацію про предмет, сформувати відповідні потреби.
Б. реклама;
10. Спеціаліст з розробки для клієнта образу, який до йому найуспішніше досягати поставлених професійних і особистих цілей: підібрати зачіску, макіяж, одяг, аксесуари.
В. іміджмейкер.
11. Одяг, який стилізований під національний костюм. Ідея стилю полягає в тому, щоб не повністю копіювати національне вбрання, а лише запозичувати певні елементи, включаючи їх у сучасні моделі
В. фольклорний.
12. Мистецтво гармонійно поєднувати рукотворних куточків природи і краєвидів з формами малих архітектурних форм, скульптурами з використанням засобів озеленення, водних пристроїв, декоративного покриття, елементів освітлення – це …
А. садово – паркове мистецтво;
