До ть будь ласка. ів. До ть :(
1. Які картини чи скульптури, присвячені дітям, найбільше тобі сподобались? Хто їх автор? Кого зображено на композиціях?
2. Пригадай, яку живописну техніку застосував Леонардо для пом'якшення обрисів фігур і предметів на картині.
3. Чи знайомі тобі дитячі забавки, побачені і зображені Пітером Брейгелем майже 450 років тому? З якої точки, на твою думку гав за дітьми художник? Які художні засоби використав Пітер Брейгель для того, щоб увиразнити фігури дітей?
4. Яку саме сцену відтворив художник на картині? Які, майстерно виписані, предмети на полотні викликають відчуття спокою і повноти життя?
5. Яку композицію, на твою думку, замислив створити юний художник? Яку гаму кольорів він для неї підібрав? Чи відповідають кольори, зображені на палітрі, тим, які сам художник використав у своїй картині?
6. Якими засобами російський художник увиразнив обличчя дітей, які тягнуть, укр ту льодом, велику бочку з водою? Який настрій викликає колорит картини? Чому?
7. Завдяки чому у глядача виникає відчуття об'ємност у картині? Яка, на твою думку, музика може відобразити настрій, створений художником на полотні?
8. Що ти можеж розповісти про образи, створенні художником? Якими засобами він передав середовище на картині? Який колорит обрав для об' єднання постатей дітей навколо них? ​

"Лучче ж би потятим бути,

аніж полоненим бути".

"Слово..."

Кожний народ має свої погляди на моральні якості людини. Ці погляди передаються з покоління в покоління, шліфуються і збагачуються. Одним із найбільших скарбів українського народу є середньовічна поема "Слово о полку Ігоревім". Наш народ може пишатися своїми літературними і мистецькими традиціями, адже "Слово..." — це єдина пам'ятка Київської Русі, яка здобула всесвітню славу.

З поеми ми дізнаємося про життя українського народу в сиву давнину, про його героїчну боротьбу із зовнішніми ворогами і внутрішніми феодальними чварами. У творі невідомий автор змалював героїчних захисників Руської землі, які в XII столітті вели боротьбу з половцями.

Автор із любов'ю зобразив наших героїчних предків. Перед нами виразно виростають мужні постаті, які однаково впевнено тримали в руках спис і рало. Як же треба було любити рідну землю і її народ, щоб створити такі образи!

Серед усіх персонажів твору виразно виділяється хоробрий князь Ігор Святославич. Читаючи твір, ми уявляємо його на чолі відважної дружини, яка вирушила у похід проти ворогів.

Новгород-Сіверський князь із перших рядків поеми постає перед нами як патріот: він мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога — половців. Своїм найсвятішим обов'язком Ігор вважає захист батьківщини. Він готовий віддати життя за ЇЇ свободу:

"Сповнившись ратного духу,

він навів свої хоробрі полки

на землю Половецькую

за землю Руськую".

Князь Ігор — вірний син Руської землі. Потрапивши у полон, він не втрачає надії повернутись на батьківщину, навіть подумки долає перешкоди:

"Ігор спить,

Ігор не спить,

Ігор мислю поля мірить

од великого Дону

до малого Дінця".

Такими ж вірними патріотами рідної землі були і його воїни. Вони готові віддати життя за честь батьківщини. Тому рішуче і відважно дві доби б'ються вони з кочівниками.

Ігор — безстрашний і рішучий. Ці його риси найповніше розкриваються перед початком походу на половців. Він не зважає на віщування природи, а прагне досягти своєї мети. У бою Ігор поводиться як мужній і хоробрий воїн. Моральною і фізичною силою князів Ігоря і Всеволода захоплюються і сам автор, і київський князь Святослав, який говорить: "Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в смілості загартовані".

Благородство штовхає Ігоря на до Всеволоду, адже князь розуміє, як потрібні в бою взаємодо взаємовиручка: "Ігор полки завертає, жаль бо йому милого брата Всеволода".

Але поряд із позитивними рисами Ігор має і вади. Честолюбство і нерозсудливість стали причиною поразки. Адже він виступив у похід сам, не порадившись ні з ким, навіть із київським князем. Самовпевненість і нехтування попередженням природи дорого обійшлися руському війську, про що у творі говориться так: "Ігоря хороброго полку — не воскресити!" Отже, прославляючи мужність і патріотизм князя Ігоря, автор засуджує його легковажність, честолюбство, підкреслюючи, що тільки спільними зусиллями русичів можна подолати ворога.

Більше восьмисот років минуло з часу написання "Слова о полку Ігоревім", а воно живе і хвилює серця людей.

Після знайомства з образом Ігоря у мене з'явилося переконання у непоборності народу, який має таких мужніх захисників. Образ Ігоря близький мені своїм глибоким патріотизмом, відданістю рідній землі, незламністю і відвагою

Наследие М. П. Мусоргского. Сборник материалов (к выпуску Полного академического собрания сочинений М. П. Мусоргского в 32 томах). Составление и общая редакция Е.Левашева, М.: Музыка, 1989 (содержит подробную библиографию [только русскоязычную] на год выпуска книги и самый полный на сегодняшний день перечень соч. Мусоргского с указанием рукописных источников).

М. П. Мусоргский : [альбом / сост., авт. вступ. ст. и текста Р. К. Ширинян ]. — М. : Музыка, 1987.М. П. Мусоргский в воспоминаниях современников: сб. ст. / [сост., текстолог. ред., вступ. статья и коммент. Е. Гордеевой]. — М. : Музыка, 1989.Мусоргский в квадрате / [сост. Алексей Лысаков]. — Москва : Классика-XXI, 2008.М. П. Мусоргский и музыка ХХ века: сб. статей / [ред.-сост. Г. Головинский]. — М. : Музыка, 1990.М. П. Мусоргский. К пятидесятилетию со дня смерти 1881—1931. Статьи и материалы. Под редакцией Ю. Келдыша и В. Яковлева. Москва: Госмузиздат, 1932 (содержит ценные статьи и список сочинений, подготовленные П. А. Ламмом, воспоминания современников, письма, подробные указатели, первую публикацию сатирической картины К. Е. Маковского «Могучая кучка» и др.).Абызова Е. Н. «Картинки с выставки» Мусоргского. М.: Музыка, 1987.Абызова Е. Н. Модест Петрович Мусоргский. — М. : Музыка, 1985.Акулов Е. А. Три Бориса. Сравнительный музыкально-драматургический анализ партитур оперы «Борис Годунов» М. Мусоргского, Н. Римского-Корсакова, Д. Шостаковича. — М.: МАРТ, 1997.Бакаева Г. «Хованщина» М. Мусоргского — историческая народная музыкальная драма. — Киев: Музична Україна, 1976.Беляев В. М. Мусоргский. Скрябин. Стравинский: сб. статей. — М. : Музыка, 1972.Берченко Р. Э. Композиторская режиссура Мусоргского. Москва: УРСС, 2003.Васильева А. Русский лабиринт. Биография М. П. Мусоргского. Псков: Псковская областная типография, 2008.Веприк А. М. Три оркестровые редакции первой картины пролога оперы Мусоргского «Борис Годунов» // Веприк А. М. Очерки по вопросам оркестровых стилей. — М.: Советский коспозитор, 1978.Гервер Л. "Тень непроглядная"и «свет в небесной вышине»: к сравнению совокупного поэтического текста в романсах Мусоргского и Римского-Корсакова // Русская музыка. Рубежи истории: мат-лы международной научной конференции; [редколл. С. Савенко,И. Скворцова и др.]. — М.: Моск. гос. консерватория им. П. И. Чайковского, 2005. — С. 78-99.Гервер Л. Л. Поэзия вокального творчества композитора как единый текст: романсы Мусоргского и Римского-Корсакова // Вестник истории, литературы, искусства: Альманах / Российская академия наук, Отделение историко-филологических наук; Главный редактор Г. М. Бонгард-Левин. — М.: Собрание, Наука, 2010. — Т. 7. —С. 190—200. — ISBN 978-5-02-037377-8.