от ре диеза:
ре диез, фа диез, ля диез (минорное) М53
фа диез, ля диез, ре диез (минорный секстаккорд) М6
ля диез, ре диез, фа диез (минорный квартсекстаккорд) М64
ре диез, фа дубль диез, ля диез (мажорное) Б53
фа дубль диез, ля диез, ре диез (мажорный секстаккорд) Б6
ля диез, ре диез, фа дубль диез (мажорный квартсекстаккорд) Б64
еще есть уменьшенное и увеличенное, но там обращений нет, поэтому если надо-я напишу, обращайся
от ля бемоль:
ля бемоль, до, ми бемоль, соль бемоль (доменантовый септаккорд) D7
ля бемоль, си бемоль, ре, фа (секунд аккорд) D2
ля бемоль, до бемоль,ре бемоль, фа (квинт секст аккорд) D65
ля бемоль, до бемоль, ре, фа бемоль (терц кварт аккорд) D43
ля бемоль, до бемоль, ми дубль бемоль, соль дубль бемоль (уменьшенный септаккорд) ум 7
ля бемоль, до бемоль, ми дубль бемоль, соль бемоль (малый септаккорд) м7
надеюсь
Разом із Бедржихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт»
Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».
Могила А. Дворжака на Вишеградському кладовищі в Празі
Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.
Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний світ чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.
У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.
