Дорога добра
Спроси у жизни строгой,
Какой идти дорогой?
Куда по свету белому
Отправиться с утра?
Иди за Солнцем следом,
Хоть этот путь неведом,
Иди, мой друг, всегда иди
Дорогою добра!
Иди за Солнцем следом,
Хоть этот путь неведом,
Иди, мой друг, всегда иди
Дорогою добра!
Забудь свои заботы,
Падения и взлёты,
Не хнычь, когда судьба ведёт
Себя не как сестра,
А если с другом худо -
Не уповай на чудо,
Спеши к нему, всегда иди
Дорогою добра!
А если с другом худо -
Не уповай на чудо,
Спеши к нему, всегда иди
Дорогою добра!
Ах, сколько будет разных
Сомнений и соблазнов,
Не забывай, что эта жизнь -
Не детская игра!
Ты прочь гони соблазны,
Усвой закон негласный:
Иди, мой друг, всегда иди
Дорогою добра!
Ты прочь гони соблазны,
Усвой закон негласный:
Иди, мой друг, всегда иди
Дорогою добра!
Спроси у жизни строгой,
Какой идти дорогой?
Куда по свету белому
Отправиться с утра?
Иди за Солнцем следом,
Хоть этот путь неведом,
Иди, мой друг, всегда иди
Дорогою добра!
Иди за Солнцем следом,
Хоть этот путь неведом,
Иди, мой друг, всегда иди
Дорогою добра!
Иди, мой друг, всегда иди
Дорогою добра
Обряды и обычаи, будучи частью фольклора, или устного народного творчества, являлись неотъемлемой частью жизни народа Руси. Обрядам сопутствовали песни, пляски, обычаи.
Эта тема широко раскрывается в творчестве русских композиторов. Например, в опере "Снегурочка" Н. Римского-Корсакова изображен обряд выкупа невесты. Также в опере присутствует сцена масленичных гуляний. Самым ярким произведением двадцатого века, изображающим языческую Русь со всеми ее обрядами и обычаями, является балет И. Стравинского "Весна священная". В балете все основано на живительной и разрушительной силе ритма. В нем есть также обрядовые песни, обряд жертвоприношения Весне и связанные с ним танцы и хороводы, также являющиеся частью обряда. А в романсе А. Варламова "Красный сарафан" говорится о свадебном обряде, который состоит из расплетания косы невесты на две с дальнейшим укладыванием их в свадебную прическу.
Подобных примеров можно привести великое множество. Композиторы вновь и вновь возвращаются в своем творчестве к теме фольклора, чтобы продемонстрировать свое видение обрядов и обычаев и поделиться им со своими слушателями. Жду свои балы
Разом із Бедржихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт»
Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».
Могила А. Дворжака на Вишеградському кладовищі в Празі
Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.
Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний світ чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.
У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.
