№356 (фото вверху) переписать в инструментальном виде

Глинку по праву можно считать создателем русской музыкальной классики. Художественное совершенство и профессиональное мастерство его произведений вывели русскую музыку на мировой уровень. Им по-новому была решена проблема национального в музыке. Композитором были созданы образцы лучшей национальной русской лирики и в музыке выражен русский героический дух.
В творчестве Глинки оперой был приобретён характер сплошного развития. Им были написаны две оперы:
1. «Жизнь за царя» («Иван Сусанин») является первой народной музыкальной драмой, первой русской драматической оперой. Самим Глинкой жанр этой оперы был определён как «отечественная героико-трагическая опера».
2. «Руслан и Людмила» является первой сказочно-эпической оперой. Она совершенно не похожа на оперу «Иван Сусанин». Глинкой она была названа «большой волшебной оперой».
Глинкой было написано более 70 романсов. Этот жанр был поднят композитором на новую высокую ступень. Глинка – певец, и поэтому при написании романсов он учитывал все особенности человеческого голоса, что делало мелодии естественными и удобными для пения. В них прослеживается соединение национальных черт и итальянского bel canto.
Считают, что Глинка создал русский жанровый симфонизм. Им были написаны такие увертюры на народные темы:
- «Камаринская»,
- «Ночь в Мадриде»,
- «Арагонская хота».
Глинка является родоначальником лирического симфонизма. По высказыванию Чайковского, из симфонической музыки Глинки появилась вся симфоническая русская школа.
Глинка и Пушкин были современниками и стали классиками. У них много общего:
- цельность,
- объективность,
- стройность,
- ясность взгляда на мир,
- гармоническое равновесие между добром и злом,
- светлое восприятие мира,
- уравновешенность форм.
Глинка проникал в сущность народной песни, посвятил много времени её изучению.
Глинка был очень образованный человеком своего времени. Он владел шестью языками, поэтому мог общаться со многими музыкантами мира, усвоить все достижения мировой музыки.
С детства Глинка изучал оркестр своего дяди. Кроме этого, он обучался оркестру у Зигфрида Дена, составившего учебники по полифонии и гармонии специально для Глинки.
Также Глинкой было написано множество камерных ансамблей, фортепианных произведений, альтовых сонат, музыки к спектаклям. Композитор также написал музыкальное сопровождение к трагедии «Князь Холмский».

Дружба – надзвичайно важлива частина нашого життя. Дружба — це спілкування, підтримка, симпатія, турбота тощо. Наше життя було б нудним без друзів, розмов з ними, жартів, обміну думками. Якщо ви маєте справжнього друга, ви можете покластися на нього, а він — на вас. Друг ніколи не зрадить, не залишить у біді, він завжди вислухає і до . Я тішуся з того, що в мене є справжній друг. Його звати Максим. Він високий, має темне волосся і сірі очі. Йому 16 років, він мій однокласник. У Максима є здібності до фізики, математики та інших природничих наук. У нього також є багато хобі, таких як дайвінг та подорожі. Він може годинами розмовляти про свої пригоди і досягнення. Нещодавно він був у Єгипті і занурювався там в дуже цікавих місцях, наприклад, в місцях корабельних аварій. Я навіть не можу уявити, як це було цікаво. Максим сказав, що це були незабутні враження. Максим завжди готовий до , і намагається робити все можливе, щоб до іншим людям. Він допомагає не лише однокласникам, друзям і родичам, але і незнайомим людям. Одного разу дівчинку на вулиці вкусив собака, і Максим допоміг їй дістатися до лікарні і потрапити на прийом до лікаря. Він намагається допомагати всім і скрізь. І я дуже пишаюся ним. Ми з Максимом багато часу проводимо разом. Ми граємо в теніс, баскетбол, футбол. Крім того, ми любимо подорожувати. Нещодавно ми ходили в піший похід по Карпатам. Чесно кажучи, це була не легка прогулянка, а справжнє випробовування характеру. В цьому поході було багато труднощів. Наприклад, швидкозмінна погода в горах, сильна злива, гроза, блискавка, і це далеко не все. Одного разу, коли ми піднімалися на Говерлу, найвищу гору Карпат, деяки люди з нашої туристичної групи були готові кинути все і повернутися до табору. Гроза дуже налякала їх. Але Максим підтримав їх і підбадьорив, і внаслідок цього уся наша група підкорила цю гору! Коли ми стояли на вершині, ми були такі щасливі! Це був важкий, але захоплюючий досвід. Я вважаю, що після цієї подорожі наша дружба з Максимом стала ще сильнішою. Я б хотів, щоб він був моїм найкращим другом все життя.        Объяснение: