ответ:История России знала немало войн. Самая страшная, кровопролитная, самая определяющая для судеб мира – война 1941-1945 гг. Великая Отечественная. Победа в Великой Отечественной войне явила всему миру не только мощь нашего оружия, но и мощь русского духа.
Великие события в жизни нашей сраны остаются не только в благодарной памяти людей или на страницах учебников, но и в поэтических строчках, и в звуках музыки. Своей эмоциональной силой песни военных лет воскресить минувшие события, сделать их живыми сегодня, сейчас.
Война… Страшная, жестокая. До песен ли в такое тяжелое время? Но только у нашего сильного духом народа могли родиться такие песни: песни-призывы, песни, вдохновляющие на справедливую борьбу с врагом, чтобы Родину, будущее, счастье и цивилизацию мира.
Музыка и война Казалось бы несовместимые понятия. Но еще А.В. Суворов отмечал: «Музыка удваивает, утраивает армию, с развернутыми знаменами и громогласною музыкою взял я Измаил». В годы Великой Отечественной войны музыка, а именно песня, стала одним из действенных орудий в борьбе с врагом.
В богатом песенном творчестве советского народа видное и почётное место занимают песни Великой Отечественной войны. Эти песни воскрешают в нашей памяти героические и трагические события войны. Песни на фронтовых рубежах обладали большой и властной силой. Они советском народу в борьбе с немецкими захватчиками как на фронте, так и в тылу врага. Песня поднимала дух бойцов, сражавшихся на поле битвы, песня была в момент ожесточённого огня противника поднять нашего бойца с земли и повести его в атаку. Песня поднимала дух тружеников тыла, ковавших победу над врагом на фабриках, заводах, колхозных полях – на любых трудовых постах народного хозяйства. Таких фактов немало в героической летописи Великой Отечественной войны. Но, помимо этого, песни военных лет дороги нам своей богатой, а нередко легендарной биографией. Рождение многих из них связано с каким-нибудь памятным событием.
Роль песни невозможно переоценить, как и труд творцов песни – поэтов, композиторов и исполнителей.
Песни военных лет Сколько их, прекрасных и незабываемых. В них есть все: горечь отступления в первые месяцы войны и радость возвращения к своим, картины жизни солдат. Рассказы о боевых подвигах моряков и пехотинцев, летчиков и танкистов. И если бы сейчас послушать все лучшее, что создали композиторы и поэты в те годы, это была бы антология истории Великой Отечественной войны.
Песни - как люди: у каждой своя биография, своя судьба. Одни умирают, едва появившись на свет, никого не растревожив. Другие вспыхнут ярко, но очень скоро угаснут. И лишь немногие долго живут и не старятся. Тем и дороги нам эти немногие, такие разные и непохожие, близкие и далекие. Таким песням посвящены наши поиски и исследования, результатом которых стал наш проект.
«Песня-боец» - так можно сказать о песне «Священная война» композитора А.В. Александрова и поэта В.И. Лебедева-Кумача. Уже 24 июня 1941 года «Священная война» была опубликована в «Известиях» и в «Красной звезде». На четвертый день войны композитор А.В. Александров написал музыку на эти стихи, песню разучил Краснознаменный ансамбль, она зазвучала по радио.
Песня эта была совершенно необходима в те грозные дни. Быстроте ее появления удивлялись и до сих пор удивляются. Она стреляла, как пушка, стоявшая в засаде. С этой песней на вокзалах Москвы родные и близкие провожал/солдат на смертный бой с фашизмом. Проникновенные слова и величавая мелодия песни звучала как воинская присяга.
В песне «Священная война» слышен голос народного гнева и той правоты, перед которой бессилен враг. Эта песня стала как бы народным гимном. Слова, призывающие на битву, повторяли и на фронте, и в тылу. Да и сейчас, спустя семьдесят с лишним лет, «Священная война» известна всем и является символом нашей Победы.
( Вроде так )
У музичній школі часто в якості домашнього завдання з сольфеджіо задають вправи на опевание стійких ступенів. Вправа це красиве і дуже корисне.
Сьогодні ж наше завдання - розібратися, які звуки в гамі стійкі, а які нестійкі. В якості прикладів вам будуть запропоновані виписані звукоряди тональностей до п'яти знаків включно, в яких вже відзначені стійкі і нестійкі звуки.
У кожному прикладі дається відразу дві тональності одна мажорна, а інша паралельна її мінорна. Так, що зорієнтуєтесь.
Які ступені стійкі, а які нестійкі?
Стійкі - це, як вам відомо, перша, третя і п'ята сходинки (I-III-V), які мають відношення до тоніки і разом складають тонічний тризвук. У прикладах - це не зафарбовані нотки. Нестійкі сходинки - це всі інші, тобто друга, четверта, шоста і сьома (II-IV-VI-VII). У прикладах ці нотки зафарбовані чорним кольором. Наприклад:
Стійкі і нестійкі ступені в до мажорі і ля мінорі
стійкі і нестійкі ступені в до мажорі і ля мінорі
Як вирішуються нестійкі ступені?
Нестійкі ступені звучать трохи напружено, і тому «мають велике бажання» (тобто тяжіють) перейти (тобто вирішитися) в стійкі ступені. Стійкі ж ступені, навпаки, звучать спокійно і равновесно.
Нестійкі ступені завжди вирішуються в найближчі стійкі. Так, наприклад, сьома і друга сходинки тяжіють в першу, другу і четверту можуть вирішитися в третю, четверта і шоста ступені оточують п'яту і тому їм зручно переходити саме в неї.
дозвіл нестійких ступенів у стійкі
Співати ступені потрібно в натуральному мажорі і гармонічному мінорі
Ви напевно вже знаєте, що мажорний і мінорний лад відрізняються за своєю будовою, по порядку тонів і півтонів. Якщо призабули, то можна прочитати про це тут. Так от, для зручності мінор у прикладах узятий відразу в гармонійному вигляді, тобто з підвищеною сьомий сходинкою. Тому не лякайтеся тих випадкових знаків альтерації, які вам весь час будуть потрапляти в мінорних гамах.
Як опевать ступені?
Дуже співаємо одну із стійких сходинок і потім по черзі переходимо на одну з двох сусідніх нестійких: спочатку вище, потім нижче або навпаки. Тобто, наприклад, в до мажорі у нас стійкі звуки - до, ми і сіль, тому опеванія будуть такі:
