Решите по гражданскому праву,прям дайте описане и ответ

. Социальные структуры общества - совокупность классов, слоев, групп и взаимоотношения между ними. Социальные структуры выделяют по различным признакам, например социально-демографическая структура общества. Все зависит от главного критерия по которому производится структурирование. В завис от численности, социальные общности подразделяют на «большие»(классы, нации), «средние»( территориальные общности и производственные коллективы), и «малые»(семья).Каждая ОЭФ имеет свою, присущую только ей социально-классовую структуру, которая, отражая степень развития СП, является необходимым условием его функционирования и саморазвития.» Источником разделения общества на классы является общественное разделение труда (ОРТ)  по конкретным видам деятельности. Исторически определенное отделение пастушества от земледелия, отделение ремесла от сельхозработ. Отделение умственного труда от практически-прикладного. ОРТ приводит  к появлению частной собственности. В обществе появляется социальное неравенство.  Пути происхождения класса.1.Через отделение в общине эксплуататорской верхушки.2.Посредством обращения людей в рабство.(Сначала чужеплеменников, затем - своих)Главная причина разделения общества на классы лежит в прогрессе. Бывают основные и неосновные классы. Основные - те, существование которых обусловлено существующими СП. Неосновные - те, что на основе отжившего или зарождающегося СП.  Кроме классов в обществе существуют сословия, касты, слои. Экономические условия и занимаемое ими место в обществе определяют их интересы. Несовпадение интересов приводит к классовой борьбе. Классовая борьба всегда особенно обостряется в период смены ОЭФ. Формы классовой борьбы:1.Экономическая борьба за наивыгоднейшие условия существования.2.Политическая борьба за власть3.Идеологическая борьба(«Борьба за идеи»).
Если в основе деления общества на классы лежит критерий отношения собственности на средства производства, то в теории социальной стратификации, выработанной западными учеными лежит понятие страты. Страта – это слой, пласт. Критерием разделения общества на страты является не один признак а совокупность ряда признаков. Причем эти признаки могут быть выбраны произвольно. (например в качестве признака может быть выбран доход, количество членов семьи и даже хобби. При этом в теории стратификации различают  вертикальную      мобильность ( перемещение из одной страты в другую), и горизонтальную мобильность (перемещение в пределах одной страты).

Особливе місце серед руських князівств посідав «пан Великий Новгород», як шанобливо називали його сучасники. Новгородські землі охоплювали величезну територію Північно-Західної Русі: від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході та від Білого моря і узбережжя Льодовитого океану на півночі до межиріччя Волги та Оки на півдні.

У цих землях клімат був холодніший, ніж у Подніпров'ї та Південно-Західній Русі, і ґрунти не такі родючі, тому населення цих земель, окрім рільництва, займалося тваринництвом, городництвом, полюванням, рибальством тощо.

З давніх часів у Новгороді склався своєрідний, відмінний від інших земель-князівств, суспільно-політичний устрій. Для Новгорода було звичним закликати, за князя на престол. Князівської династії у Новгороді не було. З 1095 р. до 1304 p., приблизно за 200 років, на новгородському престолі 58 разів змінювалася княжа влада. Князь був, передовсім, головою військової дружини, яку приводив із собою. Проте дружина князя була лише невеликою частиною новгородського війська, основну частину якого складало ополчення. Новгородці могли прогнати князя, якщо вважали, що він кепсько захищає їхні інтереси, але, бувало, що й князі намагалися порушувати давні права новгородців.

Вирішальну роль у визначенні стосунків між новгородцями та їхнім князем зіграли події 1136 p., коли новгородці визнали князя Всеволода Мстиславовича (онука Володимира Мономаха) неспроможним захищати місто і прогнали його. Відтоді у випадку за нового князя з ним укладали спеціальну угоду —ряд. За цим договором князеві заборонялося втручатися у справи міського управління, несправедливо карати, змінювати посадових оьитмтп исрттп сіб тощо.

Найвищим органом влади у Новгороді було віче — народні збори. На ньому обирали основних представників міської влади: посадника, тисяцького і владику (архієпископа). Боярство було найвищим станом новгородського суспільства. Саме багаті боярські родини тримали у своїх руках керівництво політичним життям міста. Бояри володіли землями, лісами, рибними угіддями, що давали їм хутра, мед, віск, рибу та інші продукти. Зовнішня і внутрішня торгівля була основним джерелом багатства Новгорода, а новгородські купці володіли великими складами, коморами, річковими та морськими суднами.

Отже, після подій 1136р. у Новгороді запанувала форма державного правління, що отримала назву аристократичної республіки, за якої реальна влада належала міській аристократії.

Объяснение: