Политическое участие – это действия гражданина с целью повлиять на принятие и реализацию государственных решений, выбор представителей в органы власти.
1)Факторы, влияющие на политическое участие:
1. Определённые свойства гражданина (пол, возраст, образование, профессия, религиозные взгляды, местожительства и т.д.)
2.Личностные характеристики (уровень интеллекта, духовности и т.д.)
3.Политический режим, средства, предоставляемые гражданам для защиты их прав и интересов.
4.Уровень социально-экономического и материального развития общества.
5.Характер политических традиций.
6.Конкретная политическая ситуация.
2)Виды политического участия:
1.Опосредованное (представительное) – осуществляется через избранных представителей (депутатов, делегатов, членов собраний и т.д.)
2.Непосредственное (прямое) – воздействие граждан на власть без посредников, напрямую.
3)Формы непосредственного политического участия:
1.обращения и письма граждан к власти;
2.встречи с политическими деятелями;
3.участие граждан в деятельности политических партий, организаций, движений;
4.участие граждан в выборах и референдумах;
5.участие в митингах, пикетированиях, демонстрациях и т. д.
4)Формы политического участия по количеству участвующих:
1.индивидуальные
2.групповые
3.массовые
5)По степени вовлечённости в политический процесс:
1.случайное (разовое) участие – личность лишь периодически принимает или совершает действия, которые имеют политические цели или обладают политическим смыслом;
2.участие «по совместительству» – человек участвует в политической жизни более активно, однако политическая деятельность не является для него основным родом деятельности;
3.профессиональное участие – человек делает политическую деятельность своей профессией.
6) По отношению к закону:
1.легальное (выборы, референдумы, демонстрации, митинги)
2.нелегальное (революция, мятеж, терроризм, экстремистские действия)
7) По методам деятельности:
1.конвенциональное (согласованное, соответствующее нормам, традициям)
2.неконвенциональное (нарушающее закон)
У сучасному світі реклама, безсумнівно, є одним з основних рухів торгівлі, допомагає дізнатись про нові товари і послуги, зорієнтуватись у широкому колі виробництва і споживання. Проте, реклама вже давно перестали бути просто джерелом інформації про товари і послуги, перетворившись у засіб впливу і маніпуляції, який здатний формувати і змінювати світогляд і поведінку людей.
Реклама може спричиняти стереотипізацію мислення, а відтак - поведінки, нав'язувати готові моделі стандарти життя, призводити до певного викривлення соціальної поведінки. Реклама навіює думку, що купівля тієї чи іншої речі здатна зробити людину щасливішою, успішнішою, підвищити її статус. Тож згодом люди починають оцінювати себе та інших саме за критерієм здатності володіння трендовими речами, а не за особисті якості. Подібні уявлення нерідко спричиняють асоціальну поведінку, негативно впливають на психіку, викликають негативні руйнівні емоції, виснажуючи нервову систему, що згубно впливає на здоров'я в цілому. Тому в умовах інтенсивного розвитку реклами потрібно навчитись захищатись від неї, піднімаючи рівень власної свідомості та осмислюючи інформацію, подано в рекламі, даючи реально оцінку побаченому і почутого.
