1. Які твердження щодо протидії стигмі і дискримінації осіб за будь-якою ознакою є
правильними? (позначте правильні відповіді)
І. Дискримінація – це обмеження прав частини населення за певною ознакою.
ІІ. Моральні цінності людини мають велике значення для профілактики ІПСШ і протидії
стигмі і дискримінації.
ІІІ. Стигма – це характеристика людини або групи, що є свого роду вадою та спричиняє
прагнення покарати, ізолювати або якось інакше принизити людей.
2. Ознаками стигматизації є: (позначте всі правильні відповіді)
А. підкреслення будь-яких відмінностей між людьми, які використовуються для поділу
людей на протилежні категорії
Б. приписування людям негативних якостей, негативних ознак
В. мислення категоріями «ми» і «вони», що дозволяє вважати, що «вони» не такі, як «ми», й
обов’язково в чомусь гірші від вас
Г. розуміння, що всі люди різні і це різноманіття є позитивною рисою суспільства в цілому
3. Дискримінація і стигма ґрунтуються на:(позначте всі правильні відповіді)
А. низькому культурному рівні
Б. толерантності і стриманості
В. високій комунікативній компетентності
Г. незнанні і страху
4. Які твердження щодо впливу психоактивних речовин на репродуктивне здоров’я є
правильними?
І. На здорову людину психоактивні речовини завжди чинять згубну дію.
ІІ. Негативний вплив нікотину на репродуктивне здоров’я підлітків виявляється не відразу, а
із часом.
ІІІ. Наркозалежна людина незворотно руйнує своє здоров’я, зокрема й репродуктивне.
5. Позначте правильні твердження:
А. Куріння скорочує тривалість життя та впливає на процеси життєдіяльності організму.
Б. Надмірне вживання алкоголю не може призвести до безплідності.
В. У складі сигаретного диму міститься лише одна шкідлива речовина – нікотин.
6. Для профілактики онкологічних захворювань молочної залози дівчатам необхідно
регулярно приходити на огляд для лікаря:
А. отоларинголога В. уролога
Б. дерматолога Г. мамолога
7. Яке значення мають регулярні профілактичні огляди для юнаків і дівчат?

ответ:

основными мчс россии являются:

1 выработка и реализация государственной политики в области гражданской обороны, защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций, обеспечения безопасности, а также безопасности людей на водных объектах в пределах компетенции мчс россии;

2 организация подготовки и утверждения в установленном порядке проектов нормативных правовых актов в области гражданской обороны, защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций, обеспечения безопасности и безопасности людей на водных объектах;

3 осуществление в области гражданской обороны, защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций, обеспечения безопасности, безопасности людей на водных объектах, а также деятельностью федеральных органов исполнительной власти в рамках единой государственной системы и ликвидации чрезвычайных ситуаций;

4 осуществление нормативного регулирования в целях , прогнозирования и смягчения последствий чрезвычайных ситуаций и , а также осуществление специальных, разрешительных, надзорных и контрольных функций по вопросам, отнесенным к компетенции мчс россии;

5 осуществление деятельности по организации и ведению гражданской обороны, экстренному реагированию при чрезвычайных ситуациях, защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций и , обеспечению безопасности людей на водных объектах, а также осуществление мер по чрезвычайному гуманитарному реагированию, в том числе за пределами российской федерации.                                                                                                                        

Ғылым адамзат қоғамының ерте дәуірінен, а ң танымдық және өндірістік қажеттілігінің арасы ажырамай тұрған кезеңнен бастау алады. Ежелгі Шығыста (Бабыл, Мысыр, Үндістан, Қытай) болашақ ғылымға негіз болған білімнің алғашқы нышандары қалыптасты. Оның алғышарты ретінде мифологияны атауға болады. Онда алғаш қоршаған орта туралы бүтін, тұтас, жан-жақты танымдық жүйе қалыптастыруға ұмтылыс болды. Бірақ танымның бұл формасы өзінің діни-антро сипатына байланысты нағыз ғылымнан алшақ жатқан еді.Ғылымды қалыптастыру – мифологиялық жүйені сынау мен бұзуды талап етті.Орта ғасырларда ғылымның дамуына Шығыс, араб елдері Орта Азия ғалымдары (әл-Фараби, Әбу Әли ибн Сина, Ибн Рушд, Бируни, Махмұт Қашқари, Жүйнеки, т.б.)