47 ів.
"життєва місія" або "проект життя" (як я хотіла б жити через 20 років). я дівчина, тобто не треба писати, що я буду льотчиком, і тд. треба написати, де й з ким я буду жити, ким буду прайювати, що буду робити у вільний час, і тд(через 20 років мені буде 33). великий обсяг тексту ​

ответ: Раскрыл

Объяснение:

Военная политика представляет собой сложную и очень важную сферу жизнедеятельности многих государств, в том числе России. Вследствие этого возрастает необходимость в более основательном рассмотрении сущности военной политики, факторов, определяющих ее содержание, структуры, характера внешних проявлений, тенденций развития в современных условиях.

В широком смысле военная политика - это политика, проводимая в военной области, т.е. военные аспекты внутренней и внешней политики государства. При этом она не является какой-то обособленной, специфической, самостоятельной частью политики вообще. Военная политика интегрирует самые различные виды политической, экономической, научно-технической и других видов деятельности, направляя их на решение конкретных задач, связанных с обеспечением военной безопасности личности, общества, государства.

Военная политика реализует возникшую на стыке общегосударственной политики и военной стратегии деятельность социально-политических сил и специально созданных ими государственных институтов. Она направлена на формирование и использование насильственных средств для ведения войн и военных конфликтов или противодействия им, а также для обеспечения национальной и региональной безопасности.

Целью военной политики Российской Федерации является создание благоприятных условий для стабильности в обществе, государстве, обеспечение их военной безопасности и защиты жизненно важных интересов.

Безпека належить до базових людських потреб і є потребою дефіциту. Це означає, що доки людина не почувається безпечно, вона не може належним чином дбати про потреби вищого порядку — соціальні та духовні.

І навпаки, навіть мінімальне відчуття безпеки породжує прагнення до соціальних зв’язків. Задоволення потреб у повазі та визнанні підвищує рівень соціальної безпеки. Адже в такому разі особисті інтереси людини збігаються з інтересами соціального оточення і підтримуються ним.

Найвищою потребою людини є духовний розвиток, що спонукає її дбати не лише про безпеку свою та близьких, а й про безпеку наступних поколінь і всього живого на Землі.

Абсолютна безпека, як і абсолютне здоров’я, є категорією теоретичною, адже ніхто цілковито не захищений від випадкових небезпек, наприклад від імовірності потрапити у ДТП.

Рівень особистої безпеки залежить насамперед від самої людини: як вона вміє передбачати небезпеки й уникати їх, раціонально діяти у небезпечній ситуації, від її характеру й особистих якостей. Наприклад, оптимізм і віра у власні сили допомагають вижити в екстремальній ситуації, а така риса характеру, як поміркованість, — уникати зайвих ризиків. І навпаки, песимізм відбирає сили і надію, а звичка «ходити по краю» перетворює життя на суцільний екстрим.

Однак безпека людини залежить не лише від її поведінки, а й від кількості та сили загроз, що існують у суспільстві. Загалом поведінка людини дає їй змогу лише реалізовувати (чи не реалізовувати) суспільний рівень безпеки.